Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Директор львівського видавництва «Літопис» презентував книги «Новий цифровий світ» та «Фізика майбутнього»

10 листопада 2015

У Національному університеті «Острозька академія» 10 листопада відбулася зустріч із директором львівського видавництва «Літопис» Михайлом Комарницьким. Він презентував переклади українською мовою світових бестселерів: книги Еріка Шмідта і Джареда Коена «Новий цифровий світ» та фізика-теоретика Мічіо Кайку «Фізика майбутнього». На основі матеріалів, поданих у книгах, М. Комарницький також розповів про новітні технології та їх вплив на розвиток суспільства, зокрема українського:

«Сьогодні ми будемо говорити з вами про наше майбутнє. Про те, що нас очікує через 5-20 років, як технології впливають на наше життя, і які виклики чекають на нас».

Презентовані книги, за словами видавця, схожі тим, що їх автори намагаються спрогнозувати цифрову еру та показати вплив комп’ютеризації на повсякденне життя людини. Михайло Комарницький також вважає, що ці тексти написані для істориків, філологів, політологів тощо, оскільки в них усе просто і доступно. Наприклад, у книжці «Новий цифровий світ» автори пишуть: «Освітній процес стане гнучким, а учні працюватимуть відповідно до своїх стилю і темпу навчання... Шкільна система ставитиме на перше місце розвиток критичного мислення та вміння вирішувати проблеми».

У «Фізиці майбутнього» теж згадано про освітню сферу:

«Якщо ви студент і пропустите лекцію, то зможете завантажувати й слухати лекції, які читатимуть віртуальні професори. Завдяки телеприсутності перед вами може з’явитися образ якогось реального професора і відповісти на всі ваші запитання».

Вадим Юрченко, студент першого курсу гуманітарного факультету, який уже вдруге побував на презентації цих книг, розповідає:

«Відверто кажучи, мені рідко імпонують усілякі популістські думки про наше майбутнє, майбутнє техногенне, але Кайку просто вибив з колії. Звісно, речі, про які він пише, чекають на нас у майбутньому. Цілком можливо, що навіть і на українців. Але, окрім того, що, на мою думку, ці „чудеса“ прогресу, як завжди, ввірвуться до нас із запізненням, то вони ще й будуть доступні тільки так званій еліті».

Упродовж презентації говорили не лише про світові перспективи цифрової ери, а й про більш локальне, зокрема про розвиток Острога та про концепцію «Smart City», адже саме завдяки їй з’явилася ідея комп’ютеризованого міста, яку мають намір застосувати у всіх населених пунктах для спрощення комунальних та інших побутових процедур.