Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії обговорили актуальні проблеми культури української мови і мовлення

05 листопада 2015

У Національному університеті «Острозька академія» п’ятого листопада відбулося відкриття V всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми культури української мови і мовлення», яка зібрала провідних науковців із близько тридцяти вишів.

«У нас сьогодні велелюддя. Як і кожного року — багато представників різних навчальних закладів. Цьому сприяє тема конференції, адже проблеми культури української мови і мовлення стосуються всіх. У нас декларується, що державною мовою є українська, але насправді маємо дещо іншу ситуацію. Стан української мови великою мірою залежить від освітян — вчителів, викладачів. Сподіваюся, що сьогоднішній захід стане важливим кроком у розвитку й утвердженні нашої рідної мови»,

 зазначив організатор конференції, доктор педагогічних наук, професор, академік АН ВШ України, завідувач кафедри української мови і літератури НаУОА Іван Хом’як.

Учасників конференції на пленарному засіданні привітав доктор філософських наук, професор, проректор із навчально-наукової роботи НаУОА Петро Кралюк. Із доповіддю виспупив доктор педагогічних наук, професор, академік АН ВШ України, завідувач кафедри української мови і літератури НаУОА Іван Хом’як, який закцентував увагу на дотриманні літературних норм у сучасній українській мові. Головний спеціаліст відділу змісту середньої освіти Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Олена Котусенко розповіла про актуальні питання вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах.

«Міністерство освіти і науки України ініціює продовження роботи щодо державної програми розвитку й функціонування української мови. Міністерство запропонувало створити робочу групу, яка б займалася моніторингом проблем вивчення української мови у навчальних закладах України — від дитячого садка до вишу. Актуальними залишаються питання вивчення української мови біженцями та іноземними громадянами»,

 каже пані Олена.

Значну увагу на культурі мови зосередила свою доповідь доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України Світлана Єрмоленко. За її словами, наша мова «хворіє» на брак мовної свідомості. Українці не відчувають своєї гідності в тому, що вони мають залишатися із своєю мовою у будь-якій ситуації.

Доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України Ніна Голуб, яка приїжджає на конференцію до Острозької академії кожного року, стверджує, що проблеми української мови і мовлення, до яких науковці намагаються привернути увагу, досі залишаються нерозв’язаними, а інколи складається таке враження, що їх більшає.

«Я ці проблеми розглядаю у двох аспектах — відповідальності і мотивації. З одного боку, як мотивувати учнів на свідомий вибір мовленнєвої культури. І з ншого, як сформувати відповідальність у суспільстві всіх носіїв мови. Передусім маю на увазі публічних людей, які повинні говорити мовою цивілізованою, кодифікованою, а отже, літературною».

Конференція передбачала роботу у п’яти секціях: «Специфіка мовних норм на фонетичному і лексичному рівнях», «Культуромовні особливості граматичного ладу української мови», «Пріоритетні напрями розвитку шкільної лінгводидактики», «Інноватика лінгвістичної освіти у ВНЗ», «Філософська проблематика в українській літературі».

За матеріалами конференції опубліковано збірник наукових статей.