Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Острозька академія стала місцем створення міжнародної асоціації дослідників закордонного українства

27 жовтня 2014

В Національному університеті «Острозька академія» що два роки відбуваються міжнародні наукові конференції, де збираються дослідники різних аспектів феномену закордонного українства. Чергова шоста конференція відбулась у вересні цього року. Організаторами конференції виступили Інститут досліджень української діаспори НаУОА спільно з Українським Історичним Товариством, що об’єднує істориків та дослідників спеціальних історичних дисциплін в США, Канаді, Україні та інших країнах.

До учасників конференції з вітальним словом звернулись ректор Академії проф. Ігор Пасічник, президент Українського Історичного Товариства, проф. Любомир Винар, проректор з навчально-наукової роботи проф. Петро Кралюк, директор Інституту досліджень української діаспори проф. Алла Атаманенко.

Робота конференції проводилася у формі сесій, кожна з яких стосувалася окремих наукових проблем і відповідно мала наступні назви — «Українська діаспора як історичне, соціальне та демографічне явище», «Суспільно-громадське життя в діаспорі», «Українська освіта та наука в діаспорі. Визначні українці за межами України», «Культурні, мистецькі та літературні здобутки закордонного українства». У роботі конференції взяли участь 32 представники зарубіжних та українських освітніх і наукових установ.

Під час роботи конференції прозвучали змістовні та цікаві доповіді. Про важливість обраної доповідачами проблематики та зацікавлення присутніх свідчать питання та дискусії, що звучали практично після кожного виступу. Найбільший інтерес та обговорення викликали доповіді доктора мистецтвознавства, проф. Прикарпатського національного університету Ганни Карась про українське музичне діаспорознавство як напрям сучасного мистецтвознавства, іноземних членів Національної академії наук України професора Пряшівського університету Миколи Мушинки зі Словаччини про видатного представника українців Словаччини Василя Капішовського та професора Торонтського університету Павла-Роберта Маґочого про мовну культуру слов’янських емігрантів у Північній Америці, професора Петра Кралюка про історію та сьогодення українців Підляшшя, провідного наукового співробітника Інституту української археографії та джерелознавства Національної академії наук України проф. Володимира Потульницького про створення в еміграційних умовах ідеології українського монархізму та її специфіку (1919-1939 рр.) та ін.

Підсумки роботи конференції підвела Алла Атаманенко, котра також окреслила основні напрямки взаємодії між закордонним українством і Україною на сучасному етапі.

У рамках конференції традиційно відбулася презентація книжкової діаспоріани. Презентовані видання автори подарували до бібліотеки Інституту досліджень української діаспори НаУОА, де з ними зможуть працювати студенти, викладачі та дослідники української еміграції.

26 вересня відбулося засідання, під час якого відбулася дискусія щодо необхідності створення Міжнародної асоціації дослідників закордонного українства та було обговорено й прийнято проект її статуту. Це є важливим кроком у процесі всебічного вивчення феномену закордонного українства. Ідея створення Асоціації належала діючому директору Центру українсько-канадських досліджень Манітобського університету професорові Роману Яренюку, робота ж буде організовуватись завдяки спільним зусиллям дослідників з України та різних країн світу.

Матеріали конференції незадовго будуть опубліковані.