Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Презентація посібника «99 питань та відповідей про наукову роботу студентів-культурологів»

23 жовтня 2014

У мистецькій галереї Національного університету «Острозька академія» 23 жовтня відбулася презентація методичного посібника «99 питань та відповідей про наукову роботу студентів-культурологів». Серед авторів були викладачі кафедри культурології та філософії Микола Зайцев, Дмитро Шевчук та Максим Карповець, хоча «посібник є результатом колективної роботи всієї кафедри», зазначено у передмові.

Презентація складалася із двох частин: обговорення посібника та дискусія щодо актуальних проблем гуманітарного пізнання. Спершу кожен з авторів озвучив специфіку роботи над таким незвичним, але необхідним для студентства проектом. Дмитро Шевчук переконаний, що поява книжки спростить науковий процес як для викладачів, так і для студентів. Натомість Микола Зайцев, завідувач кафедри філософії та культурології, вбачає у посібнику серйозну постановку теоретико-методологічних питань, а Максим Карповець підкреслив необхідність формування наукової культури серед студентів. До того ж, автори не вбачали жодної серйозної перешкоди у колективній роботі, навіть навпаки — отримали неабиякий позитивний досвід від написання статей.

Друга половина презентації була присвячена дискусії про статус гуманітарного пізнання. Студенти активно долучились до обговорення про долю гуманітарних наук. Основна думка зводилась до того, що сьогодні гуманітарні науки перебувають на порозі необхідного оновлення. На жаль, керівництво держави не бачить серйозної необхідності у філософії, культурології, історії, поглиблюючи ситуацію гуманітарної катастрофи в Україні. Оптимістичним завершенням стало те, що молоде покоління може стати на шлях переосмислення необхідності гуманітарного знання у сучасних реаліях, зокрема українських.