Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Масова комунікація та проблеми статі

14 листопада 2014

«Острозька академія» є одним із небагатьох вищих навчальних закладів України, де на інституційному рівні у науковий процес впроваджуються підходи та розглядаються проблеми пов’язані із аналізом та функціонуванням статі у різних соціокультурних царинах. Так, нещодавно відбувся традиційний щорічний круглий стіл, присвячений проблемам статі у сучасному інформаційному та масовому суспільстві «Масова комунікація та проблеми статі». Науковий захід модерований доцентом кафедри культурології та філософії, зав. лабораторією гендерних досліджень Марія Петрушкевич.

Учасників круглого столу привітали декан гуманітарного факультету Василь Жуковський та завідувач кафедри культурології та філософії Микола Зайцев.

Доповіді, представлені викладачами «Острозької академії» підняли актуальні та проблемні питання. Кандидат наук з державного управління Сергій Штурхецький підняв питання чи варто говорити журналістам про гендерні проблеми під час війни. Він наголосив, що

 «інформаційна війна, яка супроводжує війну реальну, диктує нині свій „порядок денний“. Тож виникає питання, чи потрібно у час, коли постають серйозні загрози перед життям громадян, територіальною цілісністю держави, обговорювати у ЗМІ ще й гендерну проблематику. При цьому можна забути про те, що гендерна збалансованість новин є складовою загальної не-дискримінаційної політики країни та формування мови не ворожнечі, а мови примирення».

Цікаву та змістовну доповідь «Сексизм як особливий репрезентант медійного гендерного дискурсу» представила кандидат філологічних наук Юлія Маслова. Під час виступу пані Юлія зазначила: «У гендерному дискурсі слово-поняття сексизм значною мірою репродуковано та експліковано за допомогою сучасних ЗМІ, які мають здатність упливати на свідомість людини та формувати її світогляд. Теоретично-наукові розвідки присвячені проблемі сексизму ґрунтуються на гендерних стереотипах, образах, що ієрархізують головні вектори чоловічого та жіночого в соціумі, культурі, мові, морально-етичних принципах. Однак варто зазначити, що висвітлення морально-етичних проблем через призму гендерного дискурсу вимагає порушення ще одного питання — взаємодії моралі та ЗМІ.

Взаємовідношення „мораль-ЗМІ“ зумовлює створення двох протилежних світів, які є одночасно суверенними і залежними один від одного, оскільки людина присутня в них як креативний творець, суддя, що чинить суспільний уплив через репрезентацію своєї статі. Уважаємо, що варто виокремити у медійному дискурсі такі гендерні маркери, як сексизми-фемінативи та сексизми-маскулінативи, які містять оцінні характеристики, сприяють виникненню та закріпленню упереджень».

Не менш актуальними та оригінальними були представлені дослідження студентів спеціальності «Культурологія» Анни. Кромської та Каріна Вращук. Пані Анна проаналізувала прояви гендерних стереотипів у соціальній мережі vk.com, склад учасників та основні теми, які розкриваються у групах та публічних сторінках цієї мережі, зробила висновок про функціонування та прояви гендерних стереотипів в соціальних мережах.

Каріна Вращук звернулася до історичного аспекту гендеру і проаналізувала маскулінність жіночих образів в плакатній культурі СРСР 30-тих — 40-их років 20 ст., представила основні причини та репрезентації зображення маскулінних жінок на радянських плакатах як наслідку політичної пропаганди, політики соціалізації.

Під час круглого столу також обговорювалося питання репрезентації статі у релігійній пресі. «Сьогодні релігійні ЗМК (преса, Інтернет) які діють в Україні є дзеркалом у якому відображається ставлення до статі пересічної людини. В українських релігійних мас-медіа домінують патріархальні стереотипи, на шпальтах релігійних видань подекуди вирізняється небажання слідувати європейським стандартам паритетної демократії»,

зазначила кандидат філософських наук Марія Петрушкевич.

Загалом представлені доповіді жваво обговорювалися, викликали низку доповнень та цікавих ідей.