Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми культури української мови і мовлення»

07 листопада 2014

6-7 листопада 2014 року в Національному університеті «Острозька академія» проходила ІV всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми культури української мови й мовлення».

Я дуже радий бачити всіх вас. Тепер, як і в XVI ст., Україна потребує провідників, і саме таких людей ми намагаємося виховати тут. Я пишаюся нашими викладачами й студентами, за ними майбутнє нашої держави. Не випадково цей захід відбувається саме в Острозькій академії. Ця конференція — один зі способів об’єднання країни,

йшлося у вітальному слові ректора НаУОА Ігоря Пасічника.

Участь у конференції взяли науковці з усіх куточків України. Спочатку відбулося пленарне засідання, під час якого вчені обговорили ціннісні критерії кодифікації літературної норми, мовну особистість Тараса Шевченка як чинник формування національної ідентичності, когнітивну теорію навчання української мови як пріоритетний напрям шкільної лінгводидактики тощо.

Завідувач лабораторії навчання української мови Інституту НАПН України Ніна Голуб у своїй праці «Діалогізація процесу навчання української мови учнів основної школи» у своїй доповіді звернула увагу на неузгодженість запиту суспільства та освітньою програмою.

Загальна школа повинна готувати не всезнайка, а обізнану людину. Навчальний простір — це інформативно-комунікативне, а не інформативно-дисциплінарне середовище, тому дітей треба вчити говорити, сперечатися, адже в процесі діалогу досягається істина,

зазначила Н. Голуб.

Старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України Світлана Бабик презентувала монографію «Літературна норма і мовна практика» та розповіла про регіональну варіантність стильової форми в дискурсі радіо «FM Галичина», а завідувач кафедри української мови Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Микола Мірченко свій виступ присвятив основам екології української літературної мови.

Конференція була поділена на п’ять секцій: «Специфіка мовних норм на фонетичному й лексичному рівнях», «Культуромовні особливості граматичного ладу української мови», «Пріоритетні напрями розвитку шкільної лінгводидактики», «Інноватика лінгвістичної освіти у ВНЗ», «Філософська проблематика в українські літературі».

Матеріали конференції опубліковано у науковому збірнику.