Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії відзначили 500-річчя битви під Оршею

06 вересня 2014

Перемогу в битві під Оршею відсвяткували в Острозі шостого вересня. Нагадаємо, що восьмого вересня 1514 р. під м. Орша на Дніпрі (сучасна Республіка Білорусь) відбулася грандіозна битва об’єднаних військ Великого князівства Литовського та Королівства Польського з військами Московського царства. Командувачем об’єднаними військами був український князь Костянтин Острозький, резиденція якого знаходилася в Острозі.

Святкування розпочалося на центральній площі міста. Там відбулася зустріч представників української влади та литовської й польської делегацій. Після покладення квітів до пам’ятника князям Острозьким вони завітали на урочистості до Національного університету «Острозька академія».

В актовій залі університету відбулася урочиста академія, присвячена 500-річчю битви під Оршею. «Усі заходи, які сьогодні відбуваються, всі ухвали, які приймаються, передусім мають дати поштовх історикам, митцям і політикам. Поштовх дослідити нашу героїку, нашу перемогу. Не тільки самим її вивчати, а й популяризувати на міжнародному рівні»,
йшлося у вітальному слові модератора урочистої академії, ректора Острозької академії, професора Ігоря Пасічника.

Перший проректор Острозької академії, професор Петро Кралюк у своїй доповіді про історичне значення битви під Оршею закцентував увагу на причинах та перебігу битви. Науковець провів паралель між подіями 500-річної давності та сьогоденням, назвавши бої на Донбасі «черговим спалахом давнього цивілізаційного конфлікту, який умовно можна інтерпретувати як конфлікт між Європою та Росією». Петро Кралюк вважає, що не варто ідеалізувати Європу як цивілізаційну модель, але у європейському суспільстві панує сила права і закону, а в Росії «людина практично безсила перед сильними світу цього».

Під час академії виступили й представники іноземних делегацій. Зокрема Голова Комітету освіти, науки й культури Сейму Литовської Республіки Аудронє Пітрєнєнє розповіла, що в Литві 2014 рік оголошений роком оршанської перемоги. Політик підкреслила, що зараз, коли в Україні проливається кров, нашим народам потрібна співпраця, і Литва намагається зробити все можливе, аби ця співпраця була ефективною. Перший заступник Посла, радник Посольства Республіки Польща в Україні Даріуш Гурчинські впевнений, що перемога у ситуації, яка склалася в нашій державі зараз, за українським народом. І ця перемога буде здобута не тільки завдяки перемогам на фронті, а й праці кожного українця. «Зміни, які зараз відбуваються в Україні, змінять і весь пострадянський простір. Ці зміни безперечно вплинуть на перемогу свободи й демократії в Білорусі та в інших країнах», — зазначив Даріуш Гурчинські.

Своє вітання учасникам академії надіслав Президент України Петро Порошенко. Учасники ж підготували звернення до президента щодо створення політичного Балто-Чорноморського альянсу, що посприяло б встановленню миру та стабільності в Центрально-Східній Європі.

«Нам необхідно повернутися до ідеї, яка не раз виникала, але яка, на жаль, так і не була реалізована, ідеї балто-чорноморського союзу. Здається, зараз цей союз на часі. Він потрібен не лише Україні. Він потрібен і Польщі, і Литві, і, зрештою, Білорусі. Саме цей союз може стати однією із запорук нашої перемоги»,
зауважив Ігор Пасічник.

Пізніше в Острозькій академії відбувся круглий стіл «Перемога під Оршею та сучасні перспективи Балто-Чорноморського альянсу» за участі відомих політологів Польщі, України, Литви та Білорусі. Потреба у створенні подібного союзу, на думку експерта з міжнародної безпеки Євгена Жеребецького, полягає в тому, що «Росія стоїть на межі розпаду», і це все може погано закінчитися для її сусідів.

Серед заходів, на яких побували іноземні делегати й представники української влади, — презентація картини київського художника Юрія Нікітіна «Битва під Оршею». За процесом її створення, що тривав близько трьох тижнів, можна було спостерігати в онлайн-режимі. Щоправда, делегація з Польщі приїхала зі своєю картиною і подарувала її Острозькій академії. Полотно теж називається «Битва під Оршею» і є копією картини невідомого автора. Оригінал знаходиться в національному музеї у Варшаві й датується XVI сторіччям.

В Острозькій академії переконані, що сила у єдності, і лише об’єднавшись духовно, українці переможуть і здобудуть єдність територіальну. Саме тому дуже важливо розповідати про перемогу у битві під Оршею, адже тоді українці, білоруси, поляки та литовці стояли пліч-о-пліч.