Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Діалектологічні студії в Острозькій академії

07.06.2014

Науково-практичний семінар молодих дослідників «Діалектологічні студії на теренах Рівненщини» пройшов 6 червня у Національному університеті «Острозька академія». Захід відбувався за участю також Інституту української мови НАН України та Рівненського державного гуманітарного університету.

Після вітального слова ректора університету Ігоря Пасічника з доповіддю виступив директор наукового Інституту доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко, який презентував монументальну працю, що представляє діалектні особливості мовлення близько двох з половиною тисяч населених пунктів України — новий Атлас української мови (том третій). Професор наголосив на важливості діалектичних описів, навів цікаві приклади побутування окремих слів української мови на теренах інших країн. Так, скажімо, слово «сірома», яке використовує Т. Шевченко у вірші «Доля», зустрічаємо лише на Звенигородщині та на території Сербії. Пояснення цього явища — завдання наступних досліджень. А от на Поліссі на позначення каблучки побутує слово «жувка». Спільнокореневе слово віднаходять у мовленні сибіряків, де воно позначає застібку на книзі великого формату, «собачку». Не виключено, що звідси походить і і «прижучити», тобто «притиснути».

Після цього перед учасниками виступив з доповіддю доктор педагогічних наук, професор Іван Хом’як з доповіддю «Територіальні діалекти в структурі національної мови» та викладачі Рівненського державного гуманітарного університету Наталія Кирилкова («Фонетичні конотації діалектної фразеології») і Юлія Ричагівська («Сполучні засоби в говірці с. Бармаки Рівненського р-ну Рівненської області»). Надалі ж виступали студенти обох університетів з власними діалектологічними студіями різних куточків Рівненщини й Волині, що стосувалися особливостей вербалізації родинної обрядовості, номінації хліба, чоловічих і жіночих імен тощо.

Наприкінці семінару Павло Гриценко подякував студентам за цінні дослідження і віднайдені перли народної мови, а також з власного досвіду поділився деякими порадами збирання і точної фіксації матеріалу.

Теги: Пасічник, Хом’як, Гриценко