Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Викладач кафедри релігієзнавства презентував наукові напрацювання у Москві та Нижньому Новгороді

30 вересня 2013

26-27 вересня в Інституті філософії Російської академії наук (ІФ РАН) відбулася міжнародна наукова конференція «Розсипане та  зібране: стратегії організації смислового простору в ісламській культурі». Науковий захід був зорганізований ІФ РАН та Фондом досліджень ісламської культури. У конференції взяли участь сходознавці, ісламознавці, філософи, історики та філологи з Росії, Ірану, Латвії та України. З України, зокрема, учасником конференції був старший викладач кафедри релігієзнавства Національного університету «Острозька академія», кандидат історичних наук Михайло Михайлович Якубович. Предметом обговорення стала ісламська парадигма розвитку філософського та наукового знання, розуміння якої надзвичайно важливе для методології ісламознавчих досліджень. Конференцію відкрили відомий російський сходознавець, член-кореспондент РАН А. В. Смірнов та президент Фонду досліджень ісламської культури Хамід Хадаві.

«Заходи настільки високого академічного рівня, присвячені ісламській релігійно-філософській думці, відбуваються досить рідко навіть у Росії, країні із однією з найкращих світових сходознавчих шкіл. Тому, взявши участь у цій конференції, мав нагоду не лише презентувати своє дослідження про логічно-смислову парадигму посткласичної ісламської філософії, яке стосується тематики моєї майбутньої докторської дисертації, а й познайомитися із актуальними доробками провідних російських та зарубіжних ісламознавців — А. В. Смірнова, Д. В. Фролова, Я. Ешотса та інших. Маю надію, що плідна співпраця з російськими науковими інституціями буде розвиватися й надалі», — зауважив М. М. Якубович.

Перш ніж відвідати конференцію в Москві, 24 вересня М. М. Якубович прочитав лекцію на тему «Ісламське просвітництво та освіта: досвід України, Білорусі, Молдови» в Нижегородському державному університеті ім. Н. І. Лобачевського (м. Нижній Новгород) в рамках програми «Методика підготовки кадрів поглибленим знанням історії та культури ісламу для роботи з молодіжними організаціями».

За словами М. М. Якубовича, сьогодні російські наукові інституції виявляють неабиякий інтерес до співпраці з українськими вченими, зокрема й в галузі сходознавства.