Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Про філософію як культурну політику сучасності говорили в Острозькій академії

26 жовтня 2013

У Національному університеті «Острозька академія» 25-26 жовтня відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Філософія як культурна політика сучасності», організатором якої була кафедра культурології та філософії.

Відкрило конференцію пленарне засідання, на якому виступили гості із Києва, зокрема професор Сергій Пролеєв (головний редактор журналу «Філософська думка») та професор Ірина Предборська (головний науковий співробітник ІВО НАПНУ). У першому виступі йшлося про долю антиметафізичного повороту у ХХ ст. та його сьогоднішня ситуація. Сергій Пролеєв у своєму виступі зумів чітко зафіксувати ключові філософські проекти минулого століття, починаючи від лінгвістичного повороту та закінчуючи постструктуралізмом. Однак основне питання, що поставив професор, стосувалося можливості та важливості метапозиції у філософському дискурсі сучасності.

У виступі Ірини Предборської було здійснено спробу простежити більш локальні явища сучасної культури, зокрема політичної та освітньої. Професор осмислила як теоретико-методологічні можливості матричного аналізу, так і водночас розповіла про матричні ефекти в смисловому полі культури. З огляду на презентовану доповідь, серед викладачів кафедри культурології та філософії виникло бажання у майбутньому організувати спеціальний методологічний семінар, присвячений матричному ефекту та аналізу. Попри те, що не вистачило часу для дискусій на пленарному засіданні, доповіді заінтригували аудиторію та сформували відповідний інтелектуальний настрій роботи у секційному режимі.

Доповіді на секції виголосили учасники із Києва, Львова, Острога та викликали жваві дискусії. Вже у неформальному спілкуванні гості змогли детальніше поспілкуватись, обмінятись контактами та висловити коментарі щодо конференції. Так, Сергій Пролеєв наголосив на винятковий потенціал університету та кафедри зокрема, а також побажав реалізувати його повною мірою. Залишається тільки втілити слова професора та, перефразовуючи Горація, ставити собі щоразу нові конкретні цілі.

  Про філософію як культурну політику сучасності говорили в Острозькій академії Про філософію як культурну політику сучасності говорили в Острозькій академії