Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

П’ятдесятиліття журналу «Український історик» відзначили в Острозькій академії

06.11.2013

У Національному університеті «Острозька академія» першого-другого листопада відбулася Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 50-літтю журналу «Український Історик». Ініціаторами та організаторами конференції стали Інститут досліджень української діаспори Національного університету «Острозька академія» разом із Українським Історичним Товариством, що об’єднує істориків і дослідників спеціальних історичних дисциплін в США, Канаді, Україні й інших країнах. 1 листопада участь у конференції взяли понад 20 провідних дослідників української історіографії з Києва, Львова, Дрогобича, Чернівців, Миколаєва, Острога й інших міст, а ще понад 20 доповідачів змогли обговорити сучасний стан української історіографії під час інтернет-конференції другого листопада.

Конференція розпочалася вітальними словами ректора Острозької академії професора Ігоря Пасічника, проректора з навчально-наукової роботи професора Петра Кралюка, директора Інституту досліджень української діаспори, співредактора журналу «Український Історик» професора Алли Атаманенко. Прозвучало також привітання учасникам конференції президента Українського Історичного Товариства, незмінного головного редактора журналу «Український Історик» професора Любомира Винара.

Наукові доповіді та повідомлення прозвучали та були обговоренні під час роботи двох секційних засідань — «Роль журналу „Український Історик“ у розвитку української історичної науки» та «Актуальні проблеми української історіографії». Під час роботи першої секції виступили українські дослідники, які зосередили свою увагу на різноманітних аспектах вивчення фахового історичного журналу. Так, провідний науковий співробітник Інституту української історіографії та джерелознавства Національної академії наук України Ігор Гирич окреслив роль «Українського Історика» у формулюванні магістральних завдань сучасної української історіографії. Директор Інституту досліджень української діаспори Острозької Академії Алла Атаманенко у своїй доповіді висвітлила інтелектуальну біографію проф. Любомира Р. Винара. Роль особистості редактора у виданні журналу «Український Історик» розкрила Анастасія Хеленюк.

Аналіз наукових публікацій на сторінках «Українського Історика» протягом 1963–2013 рр. зробили доцент кафедри суспільних дисциплін Національного університету водного господарства та природокористування (Рівне) Галина Клинова («Постать гетьмана Івана Мазепи на сторінках журналу „Український Історик“»), старший викладач Острозької академії Любов Корнійчук («Публікації А. Жуковського у журналі „Український Історик“»), аспіранти Олександр Мазепа («Дослідження з геральдики та генеалогії на сторінках журналу „Український Історик“») та Олександр Бокайло («Історична комісія організації „Зарево“ та журнал „Український Історик“») з Національного університету «Острозька академія».

У роботі другої секції обговорювали різноманітні аспекти української історіографії ХХ—ХХІ ст. Так, відомі українські дослідники Віталій Тельвак та Тадей Яценюк розповіли про роль Михайла Грушевського в українській історіографії та методології історії ХХ ст. Професор Острозької Академії Віталій Яремчук охарактеризував проблеми досліджень з історії української радянської історіографії. Професор Чорноморського державного університету ім. Петра Могили (Миколаїв) Євген Сінкевич окреслив розуміння проблеми історичної школи в сучасній історіографії.

Про філософську думку Острозької академії в історіографічній традиції розповів проректор Острозької академії, доктор філософських наук Петро Кралюк. Крім того, одна із доповідей була присвячена Науковому товариству ім. Шевченка в Європі (Олександр Кучерук, Київ). Варто зауважити, що цей рік є ювілейним також і для цієї української наукової інституції.

Розвиток сучасної української енциклопедистики охарактеризували директор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України Микола Железняк («Сучасна українська енциклопедистика: важливі здобутки та прикрі упущення») та науковий співробітник цієї ж наукової установи Анатолій Шушківський («Антропоцентричність сучасних українських енциклопедичних видань (на прикладі представлення науковців в ЕСУ)»).

Під час конференції відбулася книжкова виставка, присвячена 50-літтю журналу «Український Історик». Серед видань були представлені перші номери журналу, які сьогодні є справжньою бібліографічною рідкістю, тематичні випуски «Українського Історика», а також праці, присвячені цьому періодичному виданню.

Журнал «Український Історик» — це не лише єдиний міжнародний україномовний історичний журнал, а й справжній феномен української історіографії ХХ—ХХІ ст., адже є практично єдиним українським часописом, що безперервно виходить уже 50 років, за редагуванням одного редактора: проф. Любомира Р. Винара. Публікації журналу завжди здійснюються на високому науковому рівні, що ставить це видання в один ряд із провідними науковими журналами світу. Матеріали конференції будуть опубліковані.

  П’ятдесятиліття журналу «Український історик» відзначили в Острозькій академії П’ятдесятиліття журналу «Український історик» відзначили в Острозькій академії

Теги: Винар, Атаманенко, Український історик, Інститут дослідження діаспори, Острозька академія, конференція, круглий стіл, Хеленюк