Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Острозька академія: тут вчаться майбутні міністри та президенти

30 квітня 2013

Майбутня еліта нації — так говорить про своїх студентів ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник. З не меншим пафосом розповідає ректор і про досягнення навчального закладу, і, вочевидь, має для цього підстави.

— Чи не у кожному обласному центрі є вищий навчальний заклад гуманітарного профілю. Зокрема, й у Рівному. Однак діти чи не зі всієї України приїздять вступати до Острога. Чим ви заманюєте абітурієнтів?

— Наш навчальний заклад ми відносимо до класичних університетів, які об’єднують гуманітарну і суспільну сфери. Ми пропонуємо майже всі гуманітарні спеціальності, а також ті, що належать до суспільної сфери: економіку, економічну теорію, економіку підприємств, облік і аудит, економічну кібернетику. Реальні досягнення Острозької академії і є тією мотивацією, що спонукає абітурієнтів вступати до нашого навчального закладу.

Можна приділити увагу декільком факторам. По-перше, історія Острозької академії. Історією князів Острозьких вважають за честь займатися столичні виші, нею надзвичайно цікавляться за кордоном, особливо у Польщі. Кожне наше відкриття якоїсь сторінки історії створює сенсацію, а це для нас позитивний імідж. По-друге, у ті часи, коли процвітала корупція у вищих навчальних закладах, усі підтвердять, що в Острозьку академію вступали без хабарів. Нам вдалося з неймовірними зусиллями на фоні суцільної корупції в країні створити некорумпований навчальний заклад. По-третє, в Острозькій академії працюють молоді викладачі, що вирізняє її серед всіх інших закладів, в яких середній вік професора — 55-60 років. Американська і європейська науки так швидко йдуть вперед тому, що в їхніх докторів наук середній вік — 33-35 років. Такий вік мають в середньому і викладачі Острозької академії. Ці молоді люди захистили вже кандидатські, докторські дисертації, знають дві-три іноземні мови, пройшли стажування за кордоном і читають свої авторські курси.

Наші студенти нині навчаються у зарубіжних вишах, і вони не відчувають різниці між навчанням в Острозькій академії й університетах Нідерландів, Швеції, Німеччини, США. По-четверте, за 18 років ми зуміли створити таку матеріальну базу, яка дозволяє на досить високому рівні здійснювати науково-дослідну роботу. У нас є єдина в Україні віртуальна бібліотека, яка працює в мережі світових електронних бібліотек. Чи можна зробити такі віртуальні бібліотеки в інших університетах? Елементарно. Поставити комп’ютери і провести Інтернет. Але чи будуть вони працювати? Не будуть, бо той, хто сідає за комп’ютер, має вільно володіти англійською мовою. Всі студенти Острозької академії нею володіють. І це ще одна мотивація абітурієнтам вступати до нас, бо нині майже всі випускники шкіл знають англійську мову досить непогано, а у нашому університеті її підтягують до досконалості. Як результат щороку більше 20 наших студентів стають переможцями Всеукраїнських студентських олімпіад, конкурсів студентських наукових робіт, які організовує Міністерство освіти і науки України. Крім того, сотні студентів перемагають у галузевих, спеціалізованих змаганнях і конкурсах всеукраїнського та міжнародного рівня. Наш університет посів друге місце серед 20 класичних університетів у класифікаційному рейтингу Міністерства освіти і науки України щодо ефективності науково-дослідної роботи.

По-п’яте, це побут і студентське життя: студентські театри, 18 знаменитих танцювальних ансамблів, хори, 20 спортивних секцій, софтбольна команда університету грає у вищій лізі. Життя академії наповнене надзвичайно. Достатньо сказати, що спудеї Острозької академії бувають частіше в театрах Варшави, Львова і Києва, ніж варшав’яни, львів’яни і кияни. Щосуботи і щонеділі курсують наші автобуси, які возять студентів. Ми запрошуємо сюди симфонічні оркестри, відомих співаків і музикантів. Студенти не відчувають, що вони живуть у провінції.

— Яким ви бачите майбутнє університету, які нові спеціальності плануєте відкрити?

— Щоб відкрити нову спеціальність, спочатку потрібно під неї створити матеріальну базу. Можливо, наступного року відкриватимемо спеціальність «обслуговування атомних реакторів», тобто атомну фізику. Є потреба у таких фахівцях, з огляду на сусідство двох атомних електростанцій. Далі академія працюватиме над зовсім новими проектами, що пов’язані з природничими науками: ІТ-технології, ядерна фізика, прикладна математика. Ми відкриватимемо механіко-математичний факультет, тому нині формуємо викладацький склад і найближчим часом проходитимемо ліцензування за напрямами, що я назвав.

Майбутнє Острозької академії я бачу із максимально п’ятьма тисячами студентів (нині є три тисячі студентів. — Ред.). Не може в елітному навчальному закладі навчатися більше. Звісно, великі ВНЗ мають бути, але у них єдине покликання — давати диплом, готувати фахівця. Коли ми говоримо про те, щоб готувати не просто фахівця, а людину з певними моральними якостями, то це має бути невеликий заклад.

Кожна країна має свої невеличкі виші, де формуються і вчаться майбутні міністри чи президенти. Думаю, що Острозька академія має повне право претендувати на звання такого вишу.

— Вступна кампанія 2013-го відрізнятиметься від попередніх?

— Якщо від попередніх трьох, то нічим. Запровадження зовнішнього незалежного оцінювання щороку призводить до все більшого зниження інтелекту випускників шкіл. У мене така підозра, що школи переключилися на те, аби навчити учня, як правильно ставити «пташечку» у тесті. Але, на жаль, ні мислити, ні запам’ятовувати, ні концентрувати увагу не вчать. Така біда не лише у нас, а всюди, де тести застосовують як основний метод оцінювання людини. Нині університети доходять до того, що як і в 30-х роках, створюють так звані групи вирівнювання, аби підтягнути таких студентів хоча б до елементарного рівня, щоб вони могли навчатися у виші.

— Яка ж, на вашу думку, ідеальна система вступу?

— Конкурс атестатів. А на окремі спеціальності має бути творчий конкурс, щоб було безпосереднє живе спілкування. Але у школах потрібно так побудувати навчальний процес, щоб ми довіряли атестатам. Або принаймні слід дозволити університетам самим обирати, за яким принципом брати на навчання студентів. Думаю, що у нас незабаром взагалі відімре поняття «державний диплом». А буде так, як у всьому світі: студентам видаватимуть диплом конкретного вишу. А вже проблема вишу, чи має він на ринку праці авторитет, чи ні. Якщо ви закінчили Гарвардський університет, вас завжди візьмуть на роботу.

Я знаю, що 94% випускників Острозької академії працевлаштовані. Роботодавці приїздять до третьокурсників і вже роблять замовлення на наших випускників. Але щоб тримати планку, аби роботодавцю був цікавий наш випускник, ми мусимо давати йому до сорока сертифікатних програм. Наш студент, наприклад, не лише юрист, а юрист, який знає декілька іноземних мов, який чудово працює в ІТ-технологіях.

У нас уже п’ятий рік працює професор з Китаю, і ми маємо вже більше десяти груп із вивчення китайської. Тому що Китай робить економічне чудо, він семимильними кроками розвивається. А люди, які хочуть будувати свій бізнес, одразу орієнтуються, що потрібно знати мову країни, з якою можна успішно співпрацювати. Острозька академія реагує на запити ринку, і це дає нам можливість успішно працювати.

— Чи є серед ваших студентів, якими ви так вихваляєтесь, такі, ще відстають у навчанні?

— Близько 8% студентів ми відраховуємо. Вони не витримують ритму, який є в Острозькій академії. Щоб знання відкладалися, їх потрібно закріплювати щоденно. Якщо студент не буде активним протягом семестру, він не отримає потрібної кількості балів і не зможе скласти іспит. Навіть якщо на самій сесії відповідати на відмінно, в результаті можна отримати не більше двійки. На іспит ми відводимо 50 балів, а трійка у нас — 61 бал. Це змушує студента постійно ходити з книжкою. Незначна частина першокурсників такого шаленого ритму не витримує. Ще частину студентів відраховуємо за низький рівень знань на сесіях.

Проте студентів, які на двійки здають сесію, ми одразу не відраховуємо. Надаємо консультацій стільки, скільки забажає студент, створюємо групи, де збираються студенти, що не можуть опанувати певний предмет. Після цього студент іде на перездачу і може навіть отримати «відмінно». Бувають казуси, що золотих медалістів з високими показниками ЗНО ми відраховуємо, бо вони не змогли адаптуватися. У нас створено групу психологів, які працюють з першокурсниками, аби адаптувати їх до вимог і навчання у нашому закладі.

— А чи практикують в Острозькій академії якісь бонуси для тих, хто добре вчиться?

— Так званих автоматів при складанні іспитів у нас немає, як і в Європі чи Америці. Навпаки, ми хочемо настільки систему іспитів зробити жорсткою, що для цього обладнаємо дві аудиторії сімома відеокамерами. Окрім того, за студентами під час екзамену слідкуватимуть спеціальні асистенти, аби студент не міг використати жодної техніки. Адже відомо, що студенти більшість свого інтелекту витрачають не на те, щоб опанувати дисципліну, а на те, щоб приспати пильність викладача.

Я знаю систему складання іспитів за кордоном: там тільки студент порушив будь-яке правило, його одразу виставляють з аудиторії. Мало того, за кордоном немає такого, що можна по кілька разів перескладати, як у нас. Там студенти змушені повторно платити гроші і слухати курс. Ось чому такі висококваліфіковані фахівці за кордоном, бо вони не списують, не вчаться за хабарі, а опановують знання самостійно.

Проте у нас є й система заохочення: студентам, які навчаються успішно, ми даємо на весь період навчання можливість безкоштовно користуватися ноутбуком та Інтернетом. Це хороша підмога для студентів, особливо з бідних сімей. Окрім того, існують різноманітні гранти, поїздки. Лише цього семестру 104 студентам ми видамо гранти вартістю від 300 до 500 доларів. Щоосені Леонід Кучма вручає нашим студентам гранти на 10-12 тисяч гривень. Якщо студенти беруть участь у різноманітних конкурсах, ведуть здоровий спосіб життя, активні не лише у навчанні, а й у громадському житті, вони можуть отримати такі гранти, що утримуватимуть не лише себе, а й свою сім’ю. Особливість Острозької академії у тому, що усі, хто добре вчиться, обов’язково її закінчують незалежно від форми навчання.

— Острозька академія має великий досвід співпраці з закордонними навчальними закладами...

— У нас є угоди більш як зі 100 провідними університетами світу. Якщо раніше підписували угоди просто про співпрацю, то тепер укладаємо договори, які б мали практичне значення. Наприклад, обмін студентами, видання подвійних дипломів, проведення спільних науково-дослідних робіт. У нас тісна співпраця з університетами Польщі, Угорщини, США, Великої Британії, Іспанії, Білорусі та інших країн. Проте найбільша співпраця — із Канадою. Канадський уряд фінансує програму, завдяки якій 60 студентів Острозької академії навчаються сім місяців у Канаді, а канадські студенти стільки ж у нас. Це єдина українсько-канадська молодіжна програма, яку фінансує канадський уряд. Дуже плідна у нас співпраця із Варшавським університетом, з яким ми входимо у консорціум і уже підписуємо додаткову угоду про видачу подвійних дипломів: магістри Острозької академії зможуть отримати дипломи магістра Острозької академії і Варшавського університету.

Серед студентів ОА поширена думка про те, що кожен, хто доторкнувся до овіяних легендами святих стін першого вищого навчального закладу Східної Європи, той вже нічим не хворіє, а тільки своєю Alma mater.

Джерело: Рівне Вечірнє