Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Історики Острозької академії обговорили наукову спадщину Миколи Ковальського

20 березня 2013

Засідання Наукового товариства ім. О. Оглоблина Національного університету «Острозька академія», що відбулося 19 березня, було присвячене 84-річчю з дня народження Миколи Ковальського, видатного українського історика та джерелознавця.

Студенти підготували доповіді про історика. Зокрема, Тетяна Муляр розповіла про життєвий і творчий шлях вченого, Олександр Денисюк виступив з доповіддю про вклад історика у відродження Острозької академії, а Іван Личик доповів про джерелознавчі дослідження Миколи Ковальського.

На засідання організатори також запросили доктора історичних наук, професора Львівського національного університету ім. І. Франка Леоніда Зашкільняка. Учений поділився власними спогадами про Миколу Павловича, з яким особисто вперше зустрівся 1985 року на Всесоюзній конференції у Дніпропетровську.

«Миколі Ковальському пощастило у трьох речах: він дожив до часу, коли Україна стала незалежною, а тому мав можливість писати так, як справді думав; він допоміг відродити справжній феномен — Острозьку академію, а також зумів виховати плеяду своїх однодумців», — зазначив Леонід Зашкільняк.