26 лютого відбулася підсумкова прес-конференція четвертого щорічного проекту «Мовний моніторинг»
— Цьогоріч аналізували рівень грамотності друкованих засобів масової інформації, — розповідає керівник проекту, викладач кафедри журналістики Вікторія Назарук. — Проект реалізовувався упродовж кількох місяців (з листопада по лютий). За цей час ми зі студентами проаналізували 25 різних друкованих видань, серед яких обласні, міські, районні часописи.
У 75 примірниках друкованих ЗМІ було виявлено близько 400 різних типів мовних огріхів. Усі помилки класифіковано за кількома групами: «Орфографічні», «Лексичні недоладності», «Пунктуаційні» та «Стилістичні». Окремо виділено також групу «Технічні обдруківки».
Найбільше у текстах зустрічалося лексичних порушень. Журналісти зловживають русизмами, використовують сленгові та діалектні варіанти лексем. Основний масив помилок виявлено у текстах, що висвітлювали діяльність комунальних служб, правоохоронних органів, а також у офіційних повідомленнях про діяльність органів виконавчої влади. Часто порушення зумовлювалися бажанням журналіста максимально спростити текст, наблизивши його до читача.
- Тяжіння до розмовного стилю у газетному тексті можна виправдати бажанням журналіста зробити його читабельнішим, — говорить учасниця моніторингової групи, студентка Юлія Мініч. — Проте треба бути дуже обережним і пам’ятати про відповідальність перед читачем за якість самого матеріалу.
Цікаво, що найграмотнішими у рівненській пресі є матеріали розважального характеру: історії з життя, анекдоти та... рецепти.
Учасники моніторингу працюють над формуванням невеликого порадника для журналістів, як можна уникати помилок у майбутньому.
