Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Студенти-журналісти дослідили грамотність пресових видань Рівненщини

27 лютого 2013

26 лютого відбулася підсумкова прес-конференція четвертого щорічного проекту «Мовний моніторинг»

— Цьогоріч аналізували рівень грамотності друкованих засобів масової інформації, — розповідає керівник проекту, викладач кафедри журналістики Вікторія Назарук. — Проект реалізовувався упродовж кількох місяців (з листопада по лютий). За цей час ми зі студентами проаналізували 25 різних друкованих видань, серед яких обласні, міські, районні часописи.

У 75 примірниках друкованих ЗМІ було виявлено близько 400 різних типів мовних огріхів. Усі помилки класифіковано за кількома групами: «Орфографічні», «Лексичні недоладності», «Пунктуаційні» та «Стилістичні». Окремо виділено також групу «Технічні обдруківки».

Найбільше у текстах зустрічалося лексичних порушень. Журналісти зловживають русизмами, використовують сленгові та діалектні варіанти лексем. Основний масив помилок виявлено у текстах, що висвітлювали діяльність комунальних служб, правоохоронних органів, а також у офіційних повідомленнях про діяльність органів виконавчої влади. Часто порушення зумовлювалися бажанням журналіста максимально спростити текст, наблизивши його до читача.

- Тяжіння до розмовного стилю у газетному тексті можна виправдати бажанням журналіста зробити його читабельнішим, — говорить учасниця моніторингової групи, студентка Юлія Мініч. — Проте треба бути дуже обережним і пам’ятати про відповідальність перед читачем за якість самого матеріалу.

Цікаво, що найграмотнішими у рівненській пресі є матеріали розважального характеру: історії з життя, анекдоти та... рецепти.

Учасники моніторингу працюють над формуванням невеликого порадника для журналістів, як можна уникати помилок у майбутньому.

  Студенти-журналісти дослідили грамотність пресових видань Рівненщини Студенти-журналісти дослідили грамотність пресових видань Рівненщини