Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Методологічний семінар на кафедрі культурології та філософії

31 січня 2013

Чергове засідання методологічного семінару, що діє на кафедрі культурології та філософії Національного університету «Острозька академія» відбулося 30 січня.

Основне завдання семінару — сприяти науковій комунікації між студентами та викладачами, що передбачає вільну дискусію. Загальною проблематикою, яка обговорюється в межах семінару, є сучасні проблеми методології гуманітарних наук. Цього разу тема дискусії присвячувалася оповідництву та його культуротворчій ролі. Основним доповідачем стала випускниця спеціальності «культурологія» НаУОА, а тепер маґістрантка Санкт-Петербурзького державного університету Дарина Мельник. Можна стверджувати, що таким чином відбулася наукова комунікація не лише в межах острозького академічного середовища, але й між різними (з різних країн) академічними осередками.

Під час дискусії учасники висловлювали власні думки щодо визначення оповіді, проблеми «кінця оповідей» як характеристики сучасної культури.

Важливо, що семінар мав інтердисциплінарний характер, оскільки участь в ньому взяли культурологи, філологи, релігієзнавці та документознавці. Це дало можливість учасникам розглянути проблеми сучасної наратології з точки зору різних дисциплін.

  Методологічний семінар на кафедрі культурології та філософії