Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Андрій Смирнов про Паїсія Величковського

14 листопада 2012

28 листопада Православна Церква вшановує пам’ять видатного українця, реформатора чернецтва, подвижника благочестя, преподобного Паїсія Величковського. Цього року виповнюється 290 років з дня його народження. Своїми роздумами про великого українського старця поділився доцент кафедри історії НаУОА, кандидат історичних наук Андрій Смирнов:

— Преподобний Паїсій Величковський став зачинателем руху духовної віднови Церкви, відомого під назвою «старчество» — частини монастирського уставу, що передбачає особливий духовний зв’язок старця-наставника і його учня-послушника. Він народився 21 грудня 1722 р. в Полтаві в давній священичій родині. 13-річним юнаком поступив на навчання у Києво-Могилянську академію.

У неповних сімнадцять років Величковський утік з академії та вирушив у мандри українськими, молдавськими та грецькими монастирями в пошуках духовного наставника. 17 років прожив преподобний Паїсій на Афоні, заснував Іллінський скит, який довго вважався українським. Молдавський старець Василь облачив його в мантію з іменем Паїсій. В оточенні аскета Величковського формується нова традиція збирання і переписування творів святих отців. У кристалізації світогляду преп. Паїсія важливу роль відіграв ісихазм. В наслідок турецького переслідування він залишив Святу Гору й повернувся з братією до Молдови, де реформував спорожнілий Драгомирненський монастир. Прп. Паїсій написав і запровадив монаший устав на взірець афонського, який ґрунтувався на таких засадах: безсрібництво, зречення волі й послух, умна молитва, читання книг, невпинна праця, повсякденна побожність. Перу старця Паїсія Величковського належить багато перекладів творів отців церкви. Серед них «Добротолюбіє» — багатотомне видання, своєрідна енциклопедія аскетизму, в якій було зібрано твори 38 авторів християнського Сходу IІI — X ст.

У другій половині 1770-х років Величковський з братією переселився спочатку до Секульського, а потім до Нямецького монастиря, де й помер 15 листопад 1794 р.

Великий український старець безпосередньо або через своїх учнів та послідовників, що відродили в XIX столітті Оптину пустинь, вплинув на творчість багатьох філософів і письменників — Жуковського, Гоголя, Івана Киреєвського, Достоєвського, Памфіла Юркевича, Костянтина Леонтьєва, Володимира Соловйова. На думку Андрія Окари, «воцерковлення світської культури у XIX столітті, звичайно, не відбувається, але під впливом св. Паїсія та відродженого ним вчення успішно вдається спроба долучити світську культуру до цінностей православ’я, спроба синтезу світської культури й християнського дискурсу». Під духовним впливом Паїсія Величковського виникла філософсько-релігійна течія — паїсизм, що вилилася в утворення церковних братств.