Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Студенти Острозької академії зустрілися із всесвітньовідомим музикантом Романом Реваковичем

13 листопада 2012

Сьогодні студенти Національного університету «Острозька академія» мали унікальну нагоду поспілкуватися із всесвітньовідомим композитором, диригентом, музикантом Романом Реваковичем — людиною, що народилася і виросла в Польщі, але з дитинства вважає себе українцем. Хоча, за словами гостя, шлях до українського світу був для нього не надто простим.

«Я почав займатися музикою у 15 років. Відтоді потрапив у вир світової музичної культури, відчував себе людиною світу. В той же час українське музичне мистецтво було для мене чимось дивним і незрозумілим. У польських школах взагалі не говорилося про українську історію, культуру, ідею як таку, що має якусь вагомість. Згодом я закінчив Музичну Академію ім. Ф. Шопена у Варшаві за спеціальністю „Теорія музики“. Тоді ж дізнався, про існування хору „Журавлі“. Цей хор був справді унікальним явищем в Польщі, який об’єднував польських українців, розкиданих операцією „Вісла“ по всій території країни», — розповідає Роман Ревакович.

У 1982 році він почав керувати хором. Кульмінацією діяльності «Журавлів» стала поїздка колективу в Україну.

«10 років хор був чи не найважливішою справою мого життя. Наша пісня знаходила гарні відгуки, люди хотіли нас слухати, — говорить гість університету. — Але після концертного туру „Журавлів“ Східною Україною я відчув, що моя праця з хором дійшла певної вершини, зрозумів, що в польському середовищі немає української культури. Наприклад, закінчуючи всі рівні музичної освіти, я ні разу не був на уроці, який би називався „Українська музика“. На заняттях із фольклору ми вивчали музику ескімосів, африканців, балканців, кого-завгодно, але не українців. Я мусив вивчати це самотужки, вибудовувати своє розуміння України, щоразу віднаходячи, наскільки це багата тема, якою можна пишатися».

До сьогодні хористи з’їжджаються на репетиції раз на місяць. Під час цих репетицій працюють над новим репертуаром, організовують концерти. Свої репетиції називають ключами, порівнюючи їх до перельотів журавлиних ключів. У хорі немає професійних співаків. Члени хору — це лікарі, інформатики, селяни, студенти, представники інших професій, яких об’єднує любов до співу, української музики, відданість своїй рідній культурі.

У 1995 році у Львові разом з композиторами Львівської організації Національної спілки композиторів України Роман Ревакович заснував Фестиваль Сучасної Музики «Контрасти», на якому зреалізував перші виконання творів І. Щербакова, Ю. Ланюка та Е. Сєліцкєго, а також перші виконання в Україні творів В. Лютославського, К. Пендерецького, З. Краузе, А. Нікодемовіча. За його словами, це був своєрідний початок спілкування з сучасною українською музикою: «Польські філармонії не виконують української музики, польські театри не ставлять українські п’єси. З відчуттям того, що я вже маю певний багаж знань про Україну та її культуру, вирішив, що мушу розповісти про це в Польщі. Так зародилася ідея про фестиваль «Дні української музики у Варшаві». Уперше захід відбувся у 1999 році. Після фестивалю в польській пресі з’явилося чимало публікацій про те, наскільки здивована польська громадськість тим, що в Україні є така музика. Деякі ЗМІ писали: «Фестиваль „Дні української музики“ збагачують таке небагате культурне життя Варшави».

Цей фестиваль відбувається нерегулярно. На думку Романа Реваковича, у суспільстві повинна назріти потреба у таких заходах. Останній відбувся цієї осені за підтримки Фонду «Pro Musica Viva», який займається промоцією та підтримкою різноманітних музичних ініціатив і засновником якого є Роман Ревакович.

Традиційно зустріч відбувалася у формі діалогу. Студенти Острозької академії запросили Романа Реваковича прочитати в університеті курс лекцій із популяризації українського мистецтва у світі. Ректор Ігор Пасічник вручив композиторові подяку за значний особистісний внесок у розвиток національної культури, а також від імені усього професорсько-викладацького та студентського складу вишу подарував енциклопедію «Острозька академія ХVI-XVII».

  Студенти Острозької академії зустрілися із всесвітньовідомим музикантом Романом Реваковичем Студенти Острозької академії зустрілися із всесвітньовідомим музикантом Романом Реваковичем Студенти Острозької академії зустрілися із всесвітньовідомим музикантом Романом Реваковичем