Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Спадщину Острозької академії представили на міжнародному симпозіумі в Польщі

30 березня 2012

30-31 березня в Університеті ім. Миколи Коперніка (м. Торунь, Польща) відбувся перший симпозіум учасників міжнародного академічного проекту «Міжкультурний обмін інтелектуальних традицій у добу середньовіччя й раннього модерну: компаративна перспектива», підтриманий Міністерством науки й вищої освіти Республіки Польща. Завданням проекту є написання колективної англомовної наукової праці, присвяченої різним аспектам міжкультурного обміну. До складу дослідницької групи увійшли науковці з Оскфордського, Прінстонського, Женевського, Варшавського та низки інших провідних університетів. Острозьку академію представляв кандидат історичних наук, старший викладач кафедри релігієзнавства Михайло Якубович — єдиний учасник проекту з України.

Михайло Якубович розповідає: «Моє дослідження, виголошене у формі доповіді й презентації, присвячене постаті Яна Лятоса (1539 — 1608 рр.) — видатного ренесансного вченого, який провів останні роки життя в Острозі. Встановлено, що у своїх працях він користувався арабськими джерелами, зокрема надбаннями арабських астрономів та математиків. Цікаво простежити, як цей мислитель (який, за його власним визнанням, мав „руське“, тобто українське походження), використовував надбання середньовічної науки на теренах Польщі та України. Участь у таких проектах — гарна нагода презентувати власні дослідження творів острозьких учених ХVI — XVII ст. колегам з інших країн. А головне — показати значимість цих джерел для вивчення не лише східноєвропейської культури, а й інтелектуальних традицій у ранньомодерній Європі загалом».