Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії стартувала ІІ Всеукраїнська Інтернет-конференція

15 березня 2011

15 березня в Національному університеті «Острозька академія» розпочалась ІІ Всеукраїнська Інтернет-конференція «Інформаційне суспільство і нові виміри культури», організована кафедрою культурології та філософії Національного університету «Острозька академія».

Участь в конференції беруть студенти, аспіранти та молоді вчені з різних регіонів України, а також викладачі українських ВНЗ. За словами організатора та координатора проекту, кандидата філоcофських наук Дмитра Шевчука, загалом подано більше 20 заявок на участь в цьогорічній конференції. У статтях, що надіслані учасниками, розглядаються різні аспекти впливу сучасних інформаційних технологій на культуру, суспільтво, політику, а саме концептуальні осмислення культури в інформаційну епоху; віртуалізація культурних феноменів; кіберпростір культури; Інтернет як соціокультурний феномен; людина і Інтернет: антропологічні аспекти культури інформаційного суспільства; субкультури в Інтернеті; становлення інформаційного суспільства в Україні; політика в часи нетократії; естетика нових медіа.

Долучитись до обговорення проблем, що порушуються учасниками конференції, можна на сайті kulturolog.org.ua протягом 15-28 березня. Після цього будуть підведені підсумки дискусій, а найкращі статті буде запропоновано авторам опублікувати в «Наукових записках. Серія: Культурологія».