Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Лексикографічна лабораторія «Острозький неограф»: здобутки й перспективи

24 березня 2010

Минулого тижня я мала честь на авторитетному форумі в Інституті української мови НАН України представляти роботу лексикографічної лабораторії «Острозький неограф». Мені як керівникові було надзвичайно приємно чути, коли директор Інституту, надаючи мені слово, зазначив: «У славному Острозі, в Національному університеті «Острозька академія» діє НАШ НЕОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР». І це справді так. Минулого року наш університет підписав з Інститутом української мови НАН України Угоду про наукову співпрацю в галузі неологічних досліджень, і ми умови цієї Угоди якісно виконуємо.

Одним із основних завдань лабораторії є створення емпіричної бази для укладання академічного словника авторських неологізмів в українській поезії ХХ століття. Фактично ця робота офіційно розпочалася з 2004 року. Тоді з легкої руки мого вчителя – вченого зі світовим ім’ям академіка А. П. Грищенка – був опублікований «Короткий словник авторських неологізмів в українській поезії ХХ століття». До цього словника увійшло всього-навсього понад 6300 одиниць із текстів близько 400 авторів.

Визначні майстри слова є мовотворцями. Тому вивчати їхню словотворчу практику, їхній внесок у збагачення не лише поетичного, але й загальнонаціонального лексикону – це зокрема ті найактуальніші завдання, що стоять перед українськими мовознавцями. Як влучно сказав рівненський поет Микола Тимчак,
                       До словечка, до слів’ятка притулися, -
                       Може, так хоч мови рідної навчишся…
Члени лабораторії «Острозький неограф» не просто туляться до слів’яток, вони ретельно визбирують ці поетичні словесно-діамантові розсипи, досліджують їх під неологічним мікроскопом, а результати своїх наукових студій публікують у випусках заснованої в нашій академії 2007 року лексикографічній серії «Українська індивідуально-авторська неографія».

Звертаю вашу увагу на те, що до першого випуску цієї серії увійшов перший у слов’янській письменницькій лексикографії регіональний словник новотворів. Матеріалом дослідження були тексти поетів Рівненщини. Острозька академія з повним правом пишається тим, що укладачем цього словника на більш як півтори тисячі одиниць став тодішній студент, а нині – викладач нашої кафедри Віталій Максимчук.

Робота лабораторії була гідно репрезентована і другим випуском зазначеної серії – «Київські неокласики: словотворчість». Основою цього випуску слугувало ґрунтовне дослідження члена лабораторії викладача кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету Наталії Гаврилюк, яка місяць тому успішно захистила кандидатську дисертацію. Приємно, що на захисті її підтримували наші неографи. Для них це була не розважальна екскурсія, а – навчально-тренувальний захід, оскільки троє членів лабораторії зараз працює над дисертаціями.

З особливою приємністю хочу доповісти, що наша лабораторія спромоглася вчасно зробити свій скромний, але помітний внесок у відзначення ювілею Ліни Костенко. На засіданні круглого столу «Мовосвіт Ліни Костенко», що відбувся минулого тижня в Інституті української мови НАН України, я презентувала третій  випуск наших неографічних студій – «Словотворчість шістдесятників. Ліна Костенко. Микола Вінграновський». Із-поміж 9 авторів цього збірника наукових праць п’ятеро докторів наук, 1 кандидат, двоє – випускники нашого університету, одна – магістрантка «Острозької академії».

Наукова еліта з великим зацікавленням сприйняла нашу книгу. Один примірник «поїхав» до Іспанії, де з ним працюватиме перекладач творів Ліни Костенко. Книги замовили «Музей літератури» і «Музей шістдесятництва», а також представники вищих навчальних закладів України.

Усе це свідчить, що ми йдемо правильним  неологічним курсом. Сьогодні, як відомо, в науці дуже складно віднайти нову, не зайняту нішу. Острозькі неологи знайшли цю незаповнену лакуну у вітчизняній письменницькій лексикографії і в міру своїх можливостей її заповнюють.

Шановні колеги! Ми отримали статус автономного наукового-дослідницького закладу. Тому цілком закономірно, що ректорат звертає величезну увагу на створення в нашому університеті наукових шкіл. У зв’язку з цим хочу процитувати вам висновок, який зробив після ознайомлення зі здобутками членів нашої лабораторії доктор філологічних наук, професор, дійсний член АН ВШ України, завідувач кафедри української мови, ректор Полтавського національного педуніверситету імені В.Г.Короленка М.І.Степаненко:

«Заслуговує схвалення і всілякої підтримки… розробка… оригінального довготривалого лексикографічного проекту, що з 2007 р. реалізується на кафедрі української філології Національного університету «Острозька академія»… Усе сказане вище свідчить про утвердження в українській лінгвістиці наукової школи індивідуально-авторської неографії у відродженому осередкові українського шкільництва, а саме – першій у східній Європі вищій школі – славнозвісній Острозькій академії».

Отже, не я як керівних лабораторії, а найвидатніші авторитети в галузі українського мовознавства (це звучало у виступах офіційних і неофіційних опонентів на захисті моєї докторської дисертації), визнали, що в Острозькій  академії функціонує й успішно розвивається неологічна школа, яку вже кілька років поспіль гідно репрезентує лексикографічна лабораторія «Острозький неограф». Я щиро вдячна острозьким спудеям, які  продовжують і розвивають традиції вітчизняного мовознавства, започатковані нашими вчителями, і реалізують найсміливіші лінгвістичні проекти.