Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Урочистості до 200-річниці від Дня народження Юліуша Словацького в Острозькій академії

03 вересня 2009

3 вересня у Національному університеті «Острозька академія» в рамках вшанування 200-річниці від Дня народження талановитого поета Юліуша Словацького, життя і творчість якого була пов’язана з Україною, відбувся музично поетичний вечір та літературні читання.

В Острозькій академії під патронатом Сенату Республіки Польща, за підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку, в рамках тижня польської культури в Рівному відбувся музично-поетичний вечір, присвячений святкування 200-річчя від Дня народження Юліуша Словацького за участю провідних виконавців Варшавської Національної опери Марії Скурять-Сільви (рояль), Єжи Лазевського (художнє слово) та Агнешки Козловської (вокал).

Присутні мали можливість прослухати твори Монюшки, Шопена, Шимановського, Зажицького та інших, а також поезії Кохановського, Міцкевича, Словацького, Норвіда, Тувіма.

Наступного дня в рамках святкування відбулися літературні читання, у яких взяли участь студенти спеціальностей «українська філологія» та «літературна творчість», викладачі, проректор з навчально-виховної та наукової роботи, професор, член Національної спілки письменників України Петро Кралюк. Учасники заходу декламували поезії Словацького, обговорювали окремі сторінки його життя та роль поета у формуванні української культури й літературознавчої думки.

«Творчість Юліуша Словацького нам потрібно прочитати і зрозуміти, бо це справді дуже глибокий поет-філософ, який мав яскраво виражені українські симпатії. У своїй творчості він постійно звертається до міста Кременця, в якому народився. Постать Юліуша Словацького потрібно вписати врешті-решт в контекст української культури. До Кременця у музей Словацького часто приїжджають поляки, де їм проводять екскурсії польською мовою, однак хочеться, щоб там відчувався український дух. Добре, що в Україні відзначається цей ювілей, однак не радує його маломасштабність. Святкування 200-річчя від Дня народження Гоголя в Україні безумовно проходило набагато ширше. Мені здається, що ці дві фігури багато в чому подібні. Навіть у їх біографії можна знайти спільні моменти, але Гоголь, твори якого в Україні досить відомі, служив Російській імперії, в той час, як Юліуш Словацький, що був на стороні польського революційного руху, в нас майже невідомий» – розповів Петро Кралюк.