Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Культурологія

Програма
комплексного іспиту зі спеціальності “Культурологія”
до вступу у магістеріум

Висока професійна компетенція магістра в сфері культурології забезпечується його ґрунтовною теоретичною підготовкою і практичними навичками до активної творчої, професійної та соціальної діяльності. Відповідно до одержаного фаху магістр може розпочати свою діяльність у вищих навчальних закладах, у закладах культури та мистецтва та засобах масової інформації.

І. Загальні умови написання наукових робіт
Метою написання наукових робіт є поглиблене вивчення студентом окремої теми в межах фахової спеціалізації. Наукові роботи є дослідженнями проблемного питання, яке має елементи наукового пошуку та новизни.
Наукову роботу подають підшитою в папку.

Змістом вищевказаних наукових робіт є розкриття сутності проблеми, що розглядається, ступеня її науково-теоретичної розробки і реального етапу на практиці. Проблема повинна бути висвітлена па основі наукового вивчення фактів, проведення експерименту, ґрунтовного, всебічного аналізу, теоретичного обґрунтування висновків. Автору слід неодмінно відобразити свою позицію, своє бачення шляхів її розв'язання.
В робочі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результат досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.
Кожна робота повинна містити: титульний аркуш, зміст, перелік умовних означень (при необхідності), вступ, основну частину, висновки, список використаної літератури та джерел, додатки (при необхідності)

Титульний аркуш роботи містить найменування вищого навчального закладу, де виконана робота, прізвище, ім'я, по батькові автора, назву роботи, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника, місто і рік.

Назва кожної роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціалізації та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів „Дослідження питання...”. „Дослідження деяких шляхів...”, „Деякі питання...” і т. ін., в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу. висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ розкриває сутність досліджуваної проблеми, значущість дослідження, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності:

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність написання роботи для розвитку відповідного розділу культурологічної науки. При написанні наукових робіт актуальність визначається через вказівку на важливість поглибленого вивчення даної теми для професійного вдосконалення майбутнього спеціаліста в галузі культурології. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання, ступінь наукової розробки теми.

Критичний аналіз літератури передбачає огляд всієї доступної літератури з точки зору того, як автор (автори) підходять до аналізу і пояснення проблеми дослідження,

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. При цьому варто визначити не менше 6-7 завдань.

Об’єкт дослідження. Формулювання проблеми вимагає конкретного об'єкта дослідження. Таким об'єктом може бути процес або явище, що породжує проблемну ситуацію та обране для вивчення.

Предмет дослідження. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього має бути спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему наукової роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої із роботи мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Практичне значення дослідження для подальшої роботи за спеціальністю. Відзначається практична цінність одержаних результатів, сфера їх застосування.

Основна частина роботи складається з 2-3 розділів, які при необхідності деталізуються за допомогою підрозділів та пунктів. В розділах основної частини з вичерпною повнотою викладаються результати дослідження. Студент повинен по можливості давати оцінку повноти вирішення поставлених задач. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Кожний розділ, на відміну від підрозділу, починають з нової сторінки. Розділи та підрозділи повинні бути відносно рівні за обсягом.

У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Структуру висновків слід побудувати на основі відповіді на ступінь вирішення завдань, які ставились у вступі, на початку написання роботи. Слід дати обґрунтовану відповідь, чи досягнуто мети дослідження.

Список використаних джерел; монографій та літератури слід подавати роздільно. Бібліографічний опис літератури складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.
Допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи доцільно включати до додатків.
Загальний обсяг наукової роботи – до 30 сторінок
Вступне випробування складається з підготовки реферату, написання письмової роботи на задану тему та співбесіди з основних проблем культурології за слідуючою програмою:

1. Історія та теорія української культури:
Предмет і завдання курсу “Історія української культури”. Культура первісно-общинного суспільства. Культура стародавніх слов’ян. Культура Київської русі. Культура Галицько-Волинського князівства. Розвиток української культури в XV – XVI ст. Українська культура XVII ст. Києво- Могилянська академія як явище культури. Розвиток української культури у XVIII ст. Українська культура першої половини XIX ст. Роль Т. Г. Шевченка у розвитку української культури. Розвиток української культури у другій пол. XIX ст. Українська культура у роки боротьби за державну незалежність (1917-1920). Розвиток української культури в добу Відродження. Українська культура 30 –х років XX ст. Розвиток української культури в роки Другої світової війни та післявоєнний період. Українська культура на сучасному етапі.

Світогляд давніх слов’ян. Календарна обрядовість українців. Родинна обрядовість українців. Основні жанри фольклору: характеристика. Ремесла і промисли українців. Символіка української культури: найдавніші знаки і символи; космогонічна рослинна і тваринна символіка. Етнографічне регіонування України. Виникнення і розвиток української фольклористики як науки. Літописання у київській Русі. Мистецтво Київської Русі. Розвиток архітектури на Русі. Поширення та утвердження християнства на Русі. Писемність та освіта у Київській Русі.

2.Історія світової культури:
Основні етапи розвитку античної культури та їх особливості. Характерні риси Візантійської культури. Іконоборчість – сутність та наслідки. Візантійський гуманізм. Сутність та характерні риси середньовічного світобачення. Культура раннього середньовіччя. Середньовічні університети: виникнення та організація. Особливості культурного життя зрілого середньовіччя. Рицарська культура. Характерні риси культури Відродження.

3. Теорія культури:
Сутність культури та її структура. Історія вивчення феномена культури. Функціоналізм в культурі. Антропологічні концепції культури. Гердер і програма дослідження культур. Психоаналіз і культура. Поняття архетипу. Антропологічні концепції культури. Знак і символ в культурі. Ритуал: своє і чуже в культурі. Поняття ментальності. Циклічні концепції культури. Культура і цивілізація. Предмет та завдання філософії культури. Форми матеріальної предметності культури. Культурні потреби людини. Форми об’єктивації людського духу. “Осьовий час” – сутність та характерні риси. “Неолітична революція” – сутність та роль в соціокультурному просторі. Поняття міфу. Міф у системі культури. Гра як феномен культури. Поняття свята. Символіка ікони. Іконостас. Символіка східнохристиянського храму. Ідеологічний зміст Реформації. Засади епохи Просвітництва. Я – Ти як наріжна тема філософської антропології. Час в смисловому колі культури. Людська духовність та її виміри. Проблема “подвійної” народжуваності людини. Людина як тілесно – душевна істота.
 

ІІ. Орієнтовна тематика питань для підготовки до вступу у магістеріум

1. Українознавчі центри за кордоном.
2. Культурологічні аспекти наслідків голодомору 1932-1933 рр. в Україні.
3. Чумацтво як явище в українській культурі.
4. Дохристиянські вірування українського народу. Система язичницьких богів.
5. Початки та основні хвилі української еміграції.
6. Основні етнічні процеси на Україні.
7. Історія розвитку української етнологічної науки.
8. Давні ремесла і промисли українців.
9. Культурні відмінності етнографічних регіонів України.
10. Етнолого-етнографічні праці, видані та перевидані на Україні у 90-х рр. ХХ ст.
11. Писемність та освіта у Київській Русі.
12. Розвиток архітектурного мистецтва у Давньоруській державі.
13. Літописання на Русі як феномен культури.
14. Музичне мистецтво Київської Русі.
15. Розвиток живопису у Київській Русі.
16. Декоративно-ужиткове мистецтво Київської Русі.
17. Києво-Могилянська академія як явище культури.
18. Розвиток музичного мистецтва на Україні у ХVІІІ ст.
19. Книгодрукування на Україні у ІІ пол. ХVІІ ст.
20. Розвиток освіти на Україні у І пол. ХІХ ст.
21. Українська культура в період боротьби за державну незалежність (1917-1920 рр.).
22. Театральне життя на Україні у ІІ пол. ХІХ ст.
23. Шевченко-художник. Мистецька спадщина Шевченка.
24. Українське національне відродження в 20-х рр. ХХ ст. Розвиток театрального митсецтва.
25. Політика українізації та її значення для розвитку української культури.
26. Характерні риси візантійської культури.
27. Іконоборчість-сутність та наслідки.
28. Особливості храмової архітектури Візантії.
29. Культура Візантії ХІ-ХІІ ст.
30. Культура Візантії в період політичної роздробленості.
31. Візантійський гуманізм.
32. Сутність та характерні риси середньовічного світобачення.
33. Характерні риси раннього Середньовіччя.
34. Рицарська культура.
35. Середньовічні університети: організація та шляхи виникнення.
36. Смислові межі середньовічної культури.
37. Особливості культурного життя зрілого Середньовіччя.
38. Аккультурація та її сутність.
39. Поняття репрезентативної культури.
40. Суть символічного інтеракціонізму.
41. Поняття полістилістичної та моностилістичної культури.
42. Культурний фундаменталізм: сутність та прояви.
43. Предмет та завдання філософії культури.
44. Час в смисловому колі культури.
45. Людська духовність та її виміри.
46. Форми матеріальної предметності культури.
47. Культурні потреби дюдини.
48. Форми об’єктивації людського духу.
49. Циклічна та лінійна парадигми сприйняття історичного часу.
50. “Осьовий час”- сутність та характерні риси.
51. “Неолітична революція”- сутність та роль в соціокультурному поступі.
52. Міф у системі культури. Поняття міфу.
53. Що таке гра? Назвіть основні риси гри.
54. Що таке образ? Образ сприйняття.
55. Символ у системі культури.
56. Поняття свята.
57. Текст у системі культури.
58. Сутність звичаю.
59. Поняття і сутність утопії.
60. Сутність дискурсу.
61. Основні функції культури.
62. Символіка літургії.
63. Символіка ікони. Іконостас.
64. Символіка східнохристиянського храму.
65. Загальна характеристика культури Європи Нового Часу.
66. Ідеологічний зміст Реформації.
67. Засади епохи Просвітництва.
68. античний тип культури.
69. Римські поети.
70. Релігійне життя Греції.
71. Державно-правовий устрій Риму.
72. Філософія російського екзістенціалізму.
73. Досократична філософська думка Еллади.
74. Циклічні концепції розвитку культури.
75. Психоаналіз З.Фреда.
76. Характерні риси культури Відродження.
77. Світоглядна модель Античної Греції та її втілення в пам’ятках архітектури.
78. Дуалізм візантійської свідомості; його втілення в мистецтві.
79. Готичний собор - модель середньовічного космосу (складові частини, конструктивний та символічний зміст).
80. Поняття парадигми в науці та культурі.
81. Космос як категорія античної культури.
82. Періодизація античної культури.
83. Старозавітне розуміння історичного процесу.
84. Ранньохристиянська філософія історії. Августин.
85. Концепція розвитку Дж.Віко.
86. Просвітницька філософія історії.
87. Філософсько-історичні ідеї німецької класичної філософії. Гегель.
88. Теорія історичного процесу К.Маркса.
89. Українська соціально-культурологічна думка ХІХ-поч. ХХ ст.: Кирило-мефодіївці, Драгоманов, Франко, Грушевський, Донцов, Липинський.
90. Соціологічно-культурологічна концепція М.Вебнра.
91. Філософія історії Шпенглера.
92. Філософсько-історичні ідеї Вернадського та Шардена. Концепція ноосфери.
93. Філософсько-історичні ідеї Ясперса. Концепція вісьового часу.
94. Цивілізаційна концепція Тойнбі.
95. Структуралістський підхід до вивчення культури.
96. Функціоналістський підхід до вивчення культури.
97. Стадійні концепції соціокультурного розвитку людства.
98. Прийняття християнства: різні точки зору.
99. Розвиток філософської та релігійної думки в постязичницькій Русі.
100. Дохристиянські вірування українців та їх відгомін у наш час.
101. Заснування “Києво-Могилянської Академії”. Його значення для української культури
102. Берестейська унія 1596 року та її роль в подальшій українській історії.
103. Козаччина як політичне та культурне явище.
104. Козацька ідеологія та формування національної самосвідомості українців.
105. Усна народна творчість: казки, думи про козаччину.
106. Доба Івана Мазепи. Її значення для української культури.
107. Світогляд Тараса Шевченка: сучасні дискусії.
108. Культурно-політичні тенденції в Україні на межі ХІХ-ХХ ст.
109. Українська культура в тоталітарній радянській державі.
110. Середньовічний дуалізм та його відображення в творах романського стилю.
111. Антична культура як полісна. Соціокультурний феномен полісу.
112. Культурна специфіка еллінського світу.
113. Мистецтво Стародавньої Греції. Архаїка.
114. Світоглядна модель та пам’ятки еллінізму.
115. Романське мистецтво. Архітектура та скульптура.
116. Причини тріумфу християнства та його культурні наслідки.
117. Монастирський рух, монастицизм. Догматична боротьба, єрисі та єрисихати.
118. Соціокультурні зміни Європи при переході від античності до середньовіччя.
119. “Останні римляни” і варварські королівства. Нова етнокультурна мапа Європи.
120. Каролінгське Відродження.
121. Західноєвропейське мистецтво доби Відродження.
122. Культурологія як специфічно-вітчизняна сфера гуманітарного знання. Її співвідношення з гуманітарними студіями на Заході.
123. Особистість як проблемне поле культурології.
124. Проблема реальностей та культурологічні дослідження: дійсність як один із можливих світів.
125. Підходи до визначення поняття “культура”. Культура та суспільство. Українські дослідники культури.
126. Українська культура у світовому контексті.
127. Слов’янська першооснова та іншоетнічні впливи у давньоруській культурі.
128. Османський та мусульманський Схід та католицька Західна Європа: два культурні світи, дві концепції розвитку.
129. Українське середньовічне місто. Архітектура, ремесла, цехи; побутово-традиційна культура.
130. Братства та їх вплив на розвиток освіти. Книги та книгодрукування. Середньовічна література, музика, мистецтво.
131. Українська культура напередодні бароко.
132. Українська ікона, центри та школи іконопису.
133. Обрядовий та історичний пісенний епос українців. “Козацькі літописи”.
134. Українське бароко: періодизація, особливості художнього стилю.
135. Тіло і свідомість, тіло і душа.
136. Діалектика Я та Іншого.
137. Проблема “подвійної” народжуваності людини.
138. Людина як тілесно-душевна істота.
 

Література

1. Культурологія. – Львів, 2003.
2. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія. –Харків, 2002.
3. Культурология. – М., 1992.
4. Культурология. – Ростов-на-Дону, 1999.
5. Античность, как тип культуры. – М., 1998.
6. Виппер Б.Р. Искусство Древней Греции. – М., 1972.
7. Історія світової культури. К., 1997.
8. Лосєв І.В. Історія і теорія світової культури. – К., 1992.
9. Кун М. Легенди та міфи Стародавньої Греції. – К., 1992.
10. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.
11. Підлісна Г. Світ античної літератури. – К., 1981.
12. Полікарпов В. Лекції з історії світової культури. – Харків, 1995.
13. Асеєв Ю.С. Джерела: Мистецтво Київської Русі. – К., 1980.
14. Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т. 1-2. – К., 1951.
15. Марченко М.І. Історія української культури з найдавніших часів до середини XVІІ ст. – К., 1961.
16. Огієнко І. Українська культура. – К., 1991.
17. Рыбаков Б.А. История культуры Древней Руси. – М., 1984.
18. Літопис руський. – К., 1989.
19. Аверинцев О.О. Поэтика ранневизантийской литературы. - М-, 1977.
20. Асєєв Ю.С. Джерела. Мистецтво Київської Русi. – К.,1980.
21. Афанасьєв А.Н. Древо жизни. – М., 1982.
22. Афанасьєв А.Н. Поэтические воззрения славян на природу. - М., 1965.
23. Байбурин А.К. “Строительная жертва” и связанные с нею ритуальные символы у восточных славян 11 Проблемы славянской этнографии. - Л.: Наука, 1979.
24. Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов'ян. – К., 1991.
25. Бычков А.К. Народная мудрость Руси: анализ философа. - К., 1990.
26. Бычков В.В. Малая история византийской эстетики. – К., 1991.
27. Боровский Я.Я. Мифологический мир древних киевлян. - К., 1982.
28. Боровський Я.Я. Світогляд давніх киян. – К., 1992.
29. Брайчевський Ю.М. Утвердження християнства на Русi. – К., 1988.
30. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релiгiйних поглядах та вiруваннях. - К., 1992.
31. Введение христианства на Руси. - М.: Мысль, 1987.
32. Веселецкая Н.Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. – М.: Наука, 1978.
33. Винокур І., Трубчанінов С. Давня i середньовiчна iсторiя України.- К.: “Глобус”, 1996.
34. Висоцький С.О. Свiтськi фрески Софiйського собору у Києвi. – К., 1989.
35. Византия и Древняя Русь. - М., 1989.
36. Возняк М. Історiя української лiтератури. Хрестоматiя. - К., 1991.
37. Голобуцький Л.В. Православ'я: хрещення Русi - правда i вигадки. - К., 1981.
38. Головацький Я. Виклад давньослов'янських легенд, або мiфологiя. – К., 1991.
39. Голубинський Є.Є. Історiя руської церкви. – М., 1901, 1904. - Т- 1.
40. Гордiєнко М.С. “Хрещення Русi”: факти проти легенд i мiфiв. - Л., 1986.
41. Греков В.Д. Киевская Русь. – М., 1953.
42. Грушевський М. Історiя України-Руси. – К., 1991. - Т, 1.
43. Грушевський М. Історiя української літератури. - К.: Либiдь, 1993. - Т- 1.
44. Горський В.С. Історiя української фiлософiї. - К., 1996.
45. Горський В.С. Нариси з iсторiї фiлософської думки Київської Русi. – К., 1993.
46. Горський В.С. Философские идеи в культуре Киевской Руси ХІ - нач. ХП в. – К., 1987.
47. Гумилев Л.Н. Древняя Русь. - М., 1989.
48. Єфремов С. Історiя українського письменства. - К., 1995.
49. 3адорожна С., Бернадська Н.Українська література. Запитання i відповіді. – К.: Фемiна, 1996.
50. Залiзняк С. Походження українського народу. - К., 1995.
51. Замалеев А.Ф., Зоц В.А. Мыслители Киевской Руси. – К., 1987.
52. Замалєєв О.Ф. Фiлософська думка в середньовiчнiй Русi. - Львiв, 1987.
53. Зеленiн Д.К. Схiднослов'янська етнографiя. – М., 1991.
54. Золотослов. Поетичний космос Давньої Русi. - К.: Днiпро, 1988.
55. Іванченко Р. Київська Русь: початки української держави. – К., 1995.
56. Іванченко М. Дивосвiт прадавнiх слов'ян.- К., 1991.
57. Історiя української культури. / Під. ред. І. Крип’якевича. - Нью-Йорк. 1990; Київ, 1994.
58. Історiя фiлософії України. - К., 1994.
59. Как была крещена Русь. – М., 1989.
60. Канигін Ю. Шлях аріїв. – К., 1997.
61. Колядки i щедрiвки. - К., 1991.
62. Костомаров М.І. Слов'янська мiфологiя. - К.: Либiдь, 1994.
63. Котляр Н.Ф. Древняя Русь и Киев в исторических преданиях и легендаx. – К., 1986.
64. Крип’якевич І.П. Історiя України. - Львiв: Свiт, 1990.
65. Кузьмин А. Падение Перуна. Становление христианства на Руси. – М., 1988.
66. Кузьмичев И.К. Лада, или повесть о том, как родилась идея прекрасного и откуда Русская красота стала есть. Эстетика Киевской Руси. - М., 1990.
67. Культура Византии. В 2-х т. – М., 1982. – Т. 2.
68. Лазарев В.Н. Византийское и древнерусское искусство. – М., 1978.
69. Лазарев В.Н. История византийской живописи. - М., 1986.
70. Левкович І. Нарис iсторiї Волинської землi (до 1914 р.). - Вiннiпег, 1953.
71. Левченко М.В. Очерки по истории русско-византийских отношений. – М., 1956.
72. Лiтопис Руський. – К., 1989.
73. Лозко Г. Українське народознавство. - К., 1995.
74. Лозко Г. Українське язичництво. - К., 1994.
75. Луцишина О. Українське язичництво i генотеїзм. // Людина i свiт. - 1997. - № 7.
76. Любимов Л. Искусство Древней Руси. - М., 1981.
77. Макаренко М. Скульптура i рiзьбярство Київської Русi передмонгольських часiв. // Київський збiрник теорiї i археологiї, побуту i мистецтва. – К., 1930.
78. Макарчук С.А. Український етнос (виникнення та iсторичний розвиток). К., 1992.
79. Максимович М.О. Киев явился градом великим. // Вибранi українознавчi твори.. – К.: Либiдь, 1994.
80. Маланюк Є. Нариси з iсторiї нашої культури. – К., 1993.
81. Митрополит Іларіон. Дохристиянськi вiрування українського народу. – К., 1992.
82. Мозаики и фрески Софии Киевской. - К., 1979.
83. Моця О., Ричка В. Київська Русь: вiд язичництва до xристиянства. - К., 1996.
84. Муравьев А.В., Сахаров А.М. Очерки истории русской культуры ІХ-ХVІІ в.в. - М., 1986.
85. Нечуй-Левицький І. Свiтогляд українського народу. – К., 1992.
86. Нікольський М.М. Дохристиянські вірування і культи дніпровських слов’ян. – М., 1929.
87. Носова Г.А. Язычество в православии. - М.: Наука, 1975.
88. Павленко Ю.В. Передiсторiя давнiх русiв у свiтовому контекстi. – К., 1994.
89. Підскальський Г. Християнство й теологiчна лiтература в Київськiй Русi (988-1237). - Мюнхен, 1982.
90. Плачинда С. Словник давньоруської мiфології. – К., 1993.
91. Повість минулих літ (будь-яке видання).
92. Попович М.В. Мировоззрение древних славян. – К.: Наукова думка, 1985.
93. Раков О.М. Руська церква в ІХ – першій пол. ХІІ ст. Прийняття християнства. - М., 1988.
94. Раков О.М. Запровадження християнства на Русі. – К., 1988.
95. Раппопорт П.А. Зодчество древней Руси. - Львiв, 1986.
96. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХІІ-ХІІІ в.в. – М., 1982.
97. Рыбаков Б.А. Русское прикладное искусство Х-ХІІІ в.в. - 1971.
98. Семчишин М. Тисяча рокiв української культури. – К., 1993.
99. Сєдов В.В. Духовна культура давнiх суспiльств на територiї України. – К., 1990.
100. Сєдов В.В.Обряди i вiрування древнього населення України. - К., 1990.
101. Сєдов В.В. Схiднi слов'яни в VІ-ХІІІ ст. – М., 1982.
102. Солод Ю. Українська лiтература. - К.: Козаки, 1996.
103. Степовик Д. Історiя української iкони.- К.: Либiдь, 1996.
104. Таланчук М. Українознавство. - К., 1998.
105. Теорія та iсторiя свiтової i вiтчизняної культури. Курс лекцiй. / Пiд ред. С.В. Головка. – К.: Либiдь, 1992.
106. Толочко П. П. Древняя Русь. – К., 1987.
107. Толочко П.П. Київська Русь. - К.: Абрис, 1996.
108. Толочко П.П. Лiтописи Київської Русi. - К., 1994.
109. Українська культура. Лекцiї за ред. Д. Антоновича. - К., 1993.
110. Українська культура. Історiя i сучаснiсть. Під. ред. С.О. Черепанової. -Львiв, 1994.
111. Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. – К., 1993.
112. Українознавство. - К., 1994.
113. Українцi: народнi вiрування, повiр'я, демонологія. – К., 1991.
114. Чижевський Д. Історiя української лiтератури. - Тернопiль, 1994.