Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

ТЕЛЕПЕРЕДАЧА «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 3. ПРО ПОЕТА ВОЛОДИМИРА СВІДЗІНСЬКОГО

Володимир СвідзінськийВидання у 2004 р. київським видавництвом «Критика» двотомника зібраних творів Володимира Свідзінського, — творів майже чудом збережених дочкою поета Мирославою, а згодом зразково впорядкованих літературознавцем Елеонорою Соловей, — було нагодою для українського читача уперше пізнати справжній вимір поетичного таланту одного з найоргінальніших і наймайстерніших українських ліриків ХХ ст. Раніші видання: мюнхенський «Медобір» 1975 р. і збірочка вибраних творів видана «Радянським письменником» у Києві 1986 р. були лише малим вступом до пізнання його творчості, а прижиттєві збірки (теж не репрезентативні в контексті усієї його спадщини) давно вже були вилучені з бібліотек і стали бібліофільськими раритетами.

На мою думку, Свідзінський — один із чотирьох найвидатніших українських поетів першої половини ХХ ст., — поетів, яких можна сміло ставити серед провідних європейських (та й світових) майстрів поетичного слова свого часу. Ці поети (для мене) — це молодий Павло Тичина, Микола Бажан (теж у ранньому періоді творчості) і Володимир Свідзінський, а по другий бік Збруча: лемко і львів’янин Богдан Ігор Антонич. Порівняно зі спадщиною трьох інших поетів, твори Свідзінського мандрували до українського читача найдовше і найскладнішим шляхом, і прибули вони в час, коли «загальний український читач», м’яко кажучи, не надто цікавиться поезією, а зокрема й класикою української поетичної традиції, ба, щиро кажучи, занадто мало цікавиться спадком власної високої культури у загальному. Через те для великого числа земляків Свідзінський досі залишається лише теоретично відомим (мовляв, чули щось про такого, та ніколи не читали), а то й невідомим узагалі.

Саме в час, коли я записував телесюжет «Очима культури» про Свідзінського, у Києві видавництво «Смолоскип» готувало до друку нове компактне видання вибраних творів поета, впорядковане тією самою Елеонорою Соловей. Я довідався про це вже після того, як телепередача пішла в ефір. Отож, тепер українські читачі, окрім повного видання творів, мають і доступніший шлях знайомства з творчістю цього ще занадто маловідомого нашого класика: нове (також високоякісне) однотомне видання 2011 р.

КОНТАКТ

Марко Роберт Стех. «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 3. Про поета Володимира Свідзінського.

КОНТАКТ

Подивитися та прокоментувати усі телесюжети канадської телепрограми «ОЧИМА КУЛЬТУРИ» можна на порталі телемережі КОНТАКТ: https://tinyurl.com/eye-on-culture-compilation