Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

ТЕЛЕПЕРЕДАЧА «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». №19. «ІСТОРІЯ РУСІВ»

Титульна cторінкаДостовірність «Історії Русів» як джерела історичних фактів поставили під сумнів уже засновники української модерної історіографії, дарма, що вони були під могутнім впливом цього загадкового тексту. Якщо 5-томна «Історія Малоросії» Миколи Маркевича іще дослівно спирається на описаних в «Історії Русів» «історичнх» подіях та наративах, то Михайло Максимович, Микола Костомаров чи Пантелеймон Куліш уже ставляться до цих інформацій з великою обережністю, а то і з численними застереженнями.

А втім, як твір «національної мітотворчості», себто текст, який намагався висловити в сублімованій формі універсальну, понадчасову характеристику народу «русів», чи то пак козаків або українців, «Історія» навряд чи мала собі рівних у нашій інтелектуальній спадщині. В такому сенсі, вплив її на тих же самих Костомарова чи Куліша був надзвичайно глибокий, а то й визначальний.

Звісно, найвагомішим наслідками був вплив «Історії Русів» на національного поета України Тараса Шевченка. За правильним висловом Михайла Драгоманова, «ніщо, окрім Біблії, не мало такої сили над системою думок Шевченка, як „Історія Русів“...» Зі свого боку, Шевченко передав перетоплену в субстанцію його ґеніяльної поезії ідеологію невідомого автора «Історії Русів» усьому народові як на свідомому, так і на інтуїтивно-емоційному рівнях.

Обкладинка книжкиНаскільки могутнім залишається «мітотворчий» вимір «Історії Русів» у наші дні показало ставлення до цієї видатної пам’ятки письменників, політиків та всякої породи самозваних «ідеологів» 1990-х рр. Тоді-то, раптово позбавлена може й безглуздої, але зате стійкої і добре знайомої «радянської історичної мітології», українсюка інтелігенція шукала швидкого й надійного замінника для неї. Про те, наскільки фантастичні теорії творено навколо фактажу «Історії Русів» (включно із намаганнями «відзискати» золото Полуботка) можна довідатися зі статті, присв’яченій сучасним інтерпретаціям «Історії», у книжці харківського професора Володимира Кравченка «Україна, імперія, Росія» (Київ: Критика, 2011).

Що вражає в статті Кравченка, так це те, як мало серйозних історіографічних досліджень поки що присв’ятили «Історії Русів», — творові, без сумніву, епохальному в історії формування української модерної самототожності, — сучасні українські історики. На щастя, такі дослідження уже потроху з’являються. А «Історія Русів» безперечно заслуговує на нашу прискіпливу увагу...

КОНТАКТ

Марко Роберт Стех. «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 19. «Історія Русів».

КОНТАКТ

Усі телесюжети канадської телепрограми КОНТАКТ можна дивитися на порталі телемережі КОНТАКТ: http://tinyurl.com/eye-on-culture-compilation