Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Анотації курсів

         Кафедра забезпечує читання таких навчальних курсів: 

Теорія держави та права

1 семестр,   5,5 год/тиж., іспит, 6 кредитів.
       Мета: «Теорія держави та права» є вивчення та закріплення знань студента про історичні умови виникнення інститутів «держава» і «право», їх сутність, функції, теорії походження, класифікації держав, вивчення та закріплення таких правових інститутів як правова система, правові норми, юридична відповідальність, правовідносини. Завдання: є не лише вивчення та закріплення основних теоретичних знань про державу та право, а й ознайомлення з практикою застосування основних понять, акцентування уваги на проблемних моментах дисципліни, заклик студентів особисто робити висновки. Вони повинні навчитися правильно користуватися першоджерелами і спеціальною літературою, орієнтуватися у системі права і законодавства України.

Історія політико-правових вчень

1 семестр,  2,5 год/тиж., іспит, 3 кредити.
       Метою навчальної дисципліни «Історія політико-правових вчень» – вивчення та закріплення знань студента про історичний процес нагромадження уявлень людства щодо інститутів «держава» і «право» у вигляді доктрин, вчень, теорій, шкіл, ідей в різні історичні періоди з визначенням своєрідності систем юридичного знання певних народів і держав. Завданням курсу є вивчення історичного процесу виникнення та особливостей змісту теоретичних досліджень проблем держави як особливого політичного явища і установи в широкому контексті інших політичних явищ, їх взаємозв’язку та взаємодії, а також дослідження історії та суті найбільш значних і впливових теоретичних концепцій права минулих епох.

Історія держави та права зарубіжних країн

2 семестр,  4 год/тиж., МК, 4 кредити.
      Методологічною основою вивчення Історії держави і права зарубіжних країн є цивілізаційна концепція, розроблена в працях О.Шпенглера і А.Тойнбі, і деталізована прикладно до історії держави і права в працях Г.Бермана, Р.Нісбета, Ф.Мейтленда та ін. Оскільки жодна методологічна концепція не може претендувати на виключну повноту, то при вивченні курсу використовуються елементи формаційної концепції та соціальної теорії права. В процесі досягнення мети планується реалізувати наступні завдання: сприяти становленню широкої загальної підготовки студента в питаннях держави і права, формуванню у них особливого, юридичного  мислення, необхідного для засвоєння і застосування права; створити необхідні передумови для засвоєння інших правничих дисциплін: історії політичних і правових вчень, теорії держави і права зарубіжних країн, римського, міжнародного права та ін.; формувати вміння науково оцінювати процеси, що відбуваються в світі.

Основи римського права

2 семестр,  2 год/тиж., МК, 3 кредити.
        Методологічною основою вивчення курсу "Римське право" є цивілізаційна концепція, розроблена в працях О. Шпенглера і А. Тойнбі. В процесі досягнення мети планується реалізувати наступні завдання: вивчити римське право як систему, що розвивається в межах єдиного політичного утворення – Римської держави; дослідити римське право як основу сучасних правових систем; засвоїти формули, норми, суть юридичних інститутів та конструкцій римського права; простежити  чиї  інтереси  і  наскільки  повно   втілювалися   в   цих інституціях та конструкціях; подати курс римського права  як невід'ємну  методологічну  базу професійної юридичної освіти, дидактичне поле для становлення юридичної мови і юридичного мислення.

Державне право зарубіжних країн

3 семестр,  3 год/тиж., іспит, 3,5 кредити.
       Мета курсу: отримання студентами знань про основи конституційного (державного) права окремих зарубіжних країн, насамперед високорозвинених. Завданнями курсу є вивчення, на прикладі державно-правової практики відповідних країн, таких ключових елементів зарубіжного конституціоналізму як основи теорії конституції, конституційне правосуддя, інститут прав людини, форми прямої демократії, парламентаризм, президенціалізм, інститут виконавчої влади, судоустрій та правосуддя, федералізм, конституційно-правовий статус політичних партій, адміністративно-територіальний устрій; аналіз основних тенденцій та особливостей конституційного розвитку відповідних зарубіжних країн.

Конституційне право України

3,4 семестри,  2, 2,5 год/тиж., іспит,  5 кредити.
         Мета: здобуття студентами знань з конституційного права України та вмінь правильно застосовувати конституційне законодавство, формування активної громадської позиції студентів в політичному та правовому житті держави, здатності до прийняття     компетентних і конструктивних рішень в державно-правовій сфері.  Завдання курсу: здобути знання про конституційно-правові інститути, практику їх функціонування в Україні; ознайомитись з конституційним законодавством України;  опанувати методику правового аналізу норм конституційного права України; набути навичок застосування отриманих теоретичних знань з конституційного права України в конкретних умовах суспільно-політичного життя та практичній діяльності.

Основи юридичної практики

4 семестр,  1,5 год/тиж., МК,  1,5 кредити.
        Метою навчальної дисципліни “Основи юридичної практики” є набуття студентами знань щодо методики організації та ведення роботи над юридичною справою.  Завданням курсу є підготовка студентів до роботи у юридичній клініці. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен  знати: правила збору інформації по справі, порядок на налізу справи та вироблення правової позиції, правила консультування клієнтів, методику проведення переговорів та медіації, вміти:  організовувати робоче місце юриста, зустрічатися з клієнтами, проводити їх опитування та консультування, аналізувати справу на основі юридичних фактів, доказів та норм права, проводити переговори та медіацію.

Основи конституційного права

3 семестр,  1,5 год/тиж., МК,  2 кредити.
        Мета: здобуття студентами знань з конституційного права України та вмінь правильно застосовувати конституційне законодавство, формування активної громадської позиції студентів в політичному та правовому житті держави, здатності до прийняття виважених і конструктивних рішень в державно-правовій сфері. Завдання курсу:
здобути знання про конституційно-правові інститути, практику їх функціонування в Україні;  ознайомитись з конституційним законодавством України;
опанувати методику правового аналізу норм конституційного права України;    
набути навичок застосування отриманих теоретичних знань з конституційного права України в конкретних умовах суспільно-політичного життя та практичній діяльності. 

Філософія права

10 семестр,  3 год/тиж., іспит,  4 кредити.
      Мета курсу: Застосовуючи природно-правовий та юридичний (лібертарний) підходи до осмислення феномену права, його соціальної ролі та призначення в регулюванні суспільних відносин, курс покликаний пояснити світоглядні, гносеологічні, онтологічні основи та смисл права, його сутність, засади, місце в системі суспільних відносин, інтерпретувати право як міру свободи індивіда в суспільстві, допомогти зрозуміти його витоки, особливості розвитку та перспективи. Завданнями курсу є вивчення основних філософсько-правових підходів до осмислення феномену права, їх переваг і недоліків; опанування належною філософсько-правовою базою знань для вироблення індивідуальної позиції студента щодо порушених у ході вивчення курсу дискусійних питань; формування у студентів відповідного гносеологічного підходу до розуміння права, який ґрунтується на ідеї свободи та автономії особистості як причини, що визначає саме призначення права.     

Конституційна юстиція

10 семестр,  3,5 год/тиж., МК,  3 кредити.
       Мета курсу: отримання студентами знань про відповідний інститут конституційного права. Вивчення навчальної дисципліни “Конституційна юстиція” передбачає, насамперед, формування знань про теоретико-правові основи організації і завдання діяльності спеціалізованих органів конституційного контролю, особливості їх конституційно-правового статусу в розвинених країнах. Завданнями курсу є вивчення сучасного теоретико-правового обґрунтування концепції спеціалізованого конституційного контролю, аналіз природи органів конституційної юрисдикції та теоретико-правових підходів до визначення їх конституційного статусу. Конституційно-правове регулювання інституту конституційного  контролю досліджуються на прикладі насамперед розвинених держав. Досліджується роль органів конституційної юрисдикції в механізмі конституційного контролю. На прикладі державно-правової практики відповідних країн аналізуються альтернативні моделі організації конституційного правосуддя: американська, континентально-європейська, змішана моделі. Окремо досліджується модель конституційного контролю у П’ятій Французькій Республіці.

Актуальні питання теорії права та держави

11 семестр,  2 год/тиж., і спит,  3 кредити.
       Мета: Поглиблене вивчення студентами різноманітних теорій права та держави, а саме: природнього права, соціологічної, нормативіської, класової, комунікативної. Та через їх призму проаналізувати проблеми правотворення та державотворення в сучасній країні.
Завдання:
- поглиблення знань студентів стосовно теорії праворозуміння;
- осмислення сучасних підходів до розуміння права та держави;- розвинуте уміння студентів застосування загальнотеоретичних знань до конкретних умов правотворення та державотворення в Україні;
- формування власних висновків  на підставі  інформації наукового та статистичного характеру, яка отримана в процесі навчання.
Проблеми теорії та практики конституціоналізму.