Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Анотації курсів

І курс

Основи наукових досліджень

Науково-дослідницька робота – одна з пріоритетних сфер людської діяльності. Вона покликана сформувати спеціаліста, який не тільки володіє певною системою знань, умінь та навичок, а й уміє самостійно мислити, аналізувати, доводити. Зростання вимог до підготовки науково-педагогічних кадрів вимагає якісно нового теоретичного і методичного забезпечення науково-дослідницької діяльності.

На першому етапі студентської наукової роботи завдання формування професійної компетентності студентів виконує курс “Основи наукових досліджень”, який являє собою одну з найважливіших частин навчального процесу, має вагоме науково-теоретичне і практичне значення. Відомості про методику та організацію науково-дослідницької діяльності допоможуть студентам, магістрантам, аспірантам, а згодом, можливо, докторантам успішно здійснювати наукові дослідження, ефективніше використовувати свій робочий час у процесі досягнення поставленої творчої мети. Досконале володіння навичками наукової роботи полегшить бакалаврам, спеціалістам і магістрам процес входження в професійну діяльність.

Мета курсу – сформувати у студентів базові знання з методології, теорії, технології, методики та організації наукових досліджень, тобто теоретичне і практичне підґрунтя для ефективної науково-дослідницької діяльності.

Завдання курсу:

1) ознайомити студентів із загальними відомостями про науку як сферу людської діяльності;

2) розкрити такі поняття, як наукова комунікація, наукова школа, науково-дослідницька діяльність студентів, підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів;

3) охарактеризувати психологію і технологію наукової творчості з погляду її особливостей: загальні принципи наукової праці, робочий день науковця, робоче місце науковця, оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності, ділове спілкування, ділове листування, ділова розмова по телефону, особистий архів (бібліотека) науковця;

4) висвітлити філософську, або фундаментальну, методологію, загальнонаукову і конкретнонаукову методику наукового дослідження;

5) дати студентам систематизоване уявлення про чинники результативності наукової діяльності: вибір теми наукового дослідження; з’ясування об’єкта і предмета, методики розвідки; визначення гіпотези і програми її перевірки; пошук, накопичення й обробка наукової інформації; оформлення результатів наукового пошуку;

6) ґрунтовно розглянути види кваліфікаційних робіт студентів: курсову, дипломну і магістерську роботи, розкрити їх сутність і послідовність виконання;

7) охарактеризувати зміст, структуру, особливості написання, оформлення та захисту кандидатської і докторської дисертацій;

8) навчити студентів здійснювати пошук вторинної наукової інформації, правильно працювати з літературою;

9) прищепити навички оформлення результатів дослідження: застосування правил подання цитат і посилань у наукових працях; укладання списку літератури; друкування наукових розвідок відповідно до Державного стандарту; подання ілюстрацій, таблиць, фор­мул у наукових текстах тощо;

10) поглибити знання студентів про мову і стиль науки; сформувати уміння вільно користуватися виражальними засобами наукового мовлення;

11)дати рекомендації щодо підготовки наукових публікацій, рефератів, доповідей, оформлення тез, анотацій, конспектів, розкрити сутність наукової монографії.

Основи журналістики: вступ до спеціальності

Мета. Формування системи знань із тенденцій розвитку журналістики та її ролі в суспільстві; завдань, видів і характеру журналістської діяльності, парадоксів   і складностей професії, умов роботи журналістів; історії і системи журналістської освіти, з форм навчальної діяльності і правил раціональної організації розумової діяльності, вивчення сутності інформаційних процесів; специфіки журналістської роботи; видів і специфіки журналістської роботи.

Завдання. Виклад основних напрямків творчої діяльності того чи того виду ЗМК;  методики роботи журналіста кожного виду ЗМІ; аспектів діяльності ЗМК через врахування інтересів аудиторії, системи рейтингового вимірювання якості інформаційного продукту, з’ясувати особливості інформаційного виробництва та внутрішньоредакційних комунікацій.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати: поняття професії як виду трудової діяльності, що потребує спеціальних знань, умінь і навичок, специфіку професії журналіста як сфери масово-інформаційної діяльності та фактора соціального управління; про засади свободи друку і журналістської діяльності, соціальної позиції і можливості її вільної реалізації; багатозначність поняття "свобода" і труднощі, пов'язані з його розумінням і використанням; розуміти місце журналістики в системі соціальних інститутів та державну політика в галузі ЗМІ, типологію, жанри та види ЗМІ;

уміти: застосовувати на практиці професійні знання, уміння, навички а також принципи діяльності журналіста відповідно до способу поширення інформації.

Журналістикознавство: теорія журналістики

Мета курсу «Журналістикознавство: теорія журналістики» – розкрити суть основних теоретичних концепцій щодо значення та призначення системи ЗМІ у суспільстві.

Завдання курсу – ознайомити студентів з основами теоретичних знань про систему журналістики загалом, чинниках її формування в умовах функціонування у суспільстві, а також про структуру й механізми діяльності системи, її підсистем та компонентів, професійні особливості роботи журналіста у цій системі.

Предметом курсу є механізми, характер функціонування всієї системи журналістики, її роль, завдання і функції в соціокультурному середовищі, її підсистеми та засади інтеграції в цілісну систему.

У  результаті  вивчення  дисципліни студент має знати:

  • історичні передумови виникнення й утвердження систем журналістики;
  •  теоретичні концепції свободи преси;
  • види і типи систем журналістики;
  • системотворчі функції журналістики;
  • моделі систем журналістики

студент має вміти:

  • розрізняти різні концепції та моделі журналістики;
  • розкривати соціальне, політичне та ін. значення журналістики;
  • ідентифікувати системотворчі фактори та функції журналістики;
  • оперувати точними критеріями при визначенні якісної журналістики від неякісної.

Історія журналітики: історія української журналістики

   Мета цього курсу – дати студентам базові історико-теоретичні знання про виникнення, види, жанри й типологію перших періодичних видань в Україні; про перших видавців, редакторів та журналістів та способи збирання опрацювання й подання інформації споживачам; про історичні етапи становлення журналістики як окремого виду діяльності та професії.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Історія журналістики: історія української журналістики” є :

  • ознайомлення з основними історичними етапами розвитку журналістики в Україні;
  • засвоєння особливостей розвитку української журналістики у ХУІІІ, ХІХ і ХХ століттях;
  • вивчення основних видів перших періодичних видань та їх вдосконалення й розвиток;
  • ознайомлення із діяльністю найвидатніших постатей українських журналістів, редакторів і видавців;
  • вивчення особливостей зародження і функціонування радіомовлення й телебачення в Україні;
  • аналіз основних історичних етапів становлення й еволюції цензури та її впливу на розвиток журналістики.      

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати : основні історичні етапи розвитку української журналістики;

історично зумовлені види і методи збирання й подачі інформації;

основні види та жанри журналістики, особливості функціонування періодики, радіомовлення та телебачення в різні історичні епохи в українському суспільстві;

сучасну типологічну структуру ЗМІ України і ті процеси, тенденції розвитку і перетворення, які в них відбуваються;

останні теоретичні досягнення в цій сфері, новаторські здобутки в організації ЗМІ та в роботі провідних майстрів журналістики;

новітні розробки в сфері технології та економіки українських ЗМІ.

вміти : аналізувати, критично оцінювати процеси і явища, які супроводжують етапи становлення мас-медіа на території України й українські засоби масової інформації у світі. розуміти особливості репортерської та публіцистичної праці;

використовувати кращі набутки журналістської діяльності в сучасній мас-медійній практиці;

охарактеризувати діяльність провідних журналістів, редакторів і видавців від ХУІІ до ХХ ст.

Журналістських фах: пресова журналістика

Пресова журналістика попри поширену думку про її неадекватність сучасній технологічній та інформаційній ситуації, неможливість виконувати іманентні функції у зв’язку з конкуренцією Інтернет-ЗМК, все ж функціонує в багатьох різновидах, спеціалізується відповідно до потреб потенційної аудиторії, тяжіє в нинішніх умовах до матеріалів тенденційно аналітичних чи навіть художньо-публіцистичних, натомість жанри інформаційні трансформуються головно через взаємодію з аналітичними жанрами.

Дисципліна «Журналістський фах: пресова журналістика» розрахована на студентів першого курсу спеціальності «Журналістика», оскільки саме друковані ЗМК осмислюються нині як основа чи першопочатки журналістики, що цілком виправдано з історичної точки зору.

Внаслідок вивчення дисципліни студент повинен знати:

  • нормативну базу, в межах якої функціонує журналістика та, зокрема, друковані ЗМК;
  • різновиди видань за різними критеріями;
  • поняття концепції видання;
  • основи аналізу видання (контент-аналіз; аналіз концепції видання за поданим алгоритмом);
  • основи жанрології журналістики;

уміти:

  • аналізувати концепцію різних видів періодичних пресових видань;
  • аналізувати матеріали пресових ЗМК;
  • писати матеріали відповідно до концепції видання та стилю видання тощо.

ІІ курс

Українська мова в ЗМК

Курс «Українська мова в засобах масової комунікації» займає одне з провідних місць у фаховій підготовці майбутніх журналістів. Адже без довершеного знання мови журналіст відбутися не може.

Курс присвячено вивченню синтаксису і пунктуації ЗМК. Його мета – допомогти студентам-журналістам практично оволодіти синтаксичними та пунктуаційними нормами мовлення мас-медіа.

Під час вивчення дисципліни студенти  повинні  знати:         

  • механізми комунікативного функціонування мови;
  • типи аналізованих синтаксичних конструкцій;
  • різновиди підрядних синтаксичних зв’язків;
  • структурування мовленнєвої (усної і писемної) діяльності засобами відповідних синтаксичних конструкцій, використовуваних всіма носіями української мови;
  • просте речення як своєрідну початкову (базову) синтаксичну конструкцію, репрезентовану в українській мові обмеженою кількістю зразків (схем, моделей);

студенти  повинні  вміти:

  • з’ясовувати предмет синтаксису української мови в засобах масової комунікації;
  • визначати синтаксичну специфіку словосполучення;
  • виявляти й обґрунтовувати ознаки речення як базової одиниці синтаксичного рівня мови;
  • аналізувати синтаксичну природу простого двоскладного речення;
  • визначати предикативну основу, засоби вираження підмета і присудка, другорядні члени речення;
  • теоретично обґрунтовувати поняття двоскладного й односкладного речень;
  • використовувати різні типи односкладних конструкцій в усному і писемному мовленні;
  • здійснювати синонімічні заміни двоскладних речень односкладними і навпаки залежно від стильових ознак мовлення;
  • практично розрізняти й теоретично обґрунтовувати різницю між повними і неповними реченнями, односкладними і двоскладними;
  • демонструвати навички справжнього літературного мовлення;
  • здійснювати стилістично зумовлений доцільний вибір мовних одиниць;
  • теоретично обґрунтовувати поняття «однорідність / неоднорідність», «відокремлення», «вставність», «вставленість», «звертання»;
  • аналізувати речення ускладненого типу;
  • виявляти навички практичного використання прямого і зворотного (інверсії) порядку слів у реченні залежно від стильової та жанрової належності;
  • правильно інтонувати ускладнене речення і доцільно використовувати його у мовленнєвій практиці;
  • правильно вживати розділові знаки;
  • теоретично інтерпретувати поняття складного речення та практично визначати його ознаки, засоби вираження семантико-синтаксичних відношень між предикативними частинами і типи синтаксичних зв’язків.

Репортерська праця

Метою викладання навчальної дисципліни “Репортерська праця” є ознайомлення студентів з особливостями діяльності репортера, однієї з найбільш популярних журналістських спеціалізацій.

Основним завданням вивчення дисципліни “Репортерська праця” є продемонструвати студентам основи творення пресових та відеорепортажів різних видів.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

основні поняття дисципліни; засоби творення ефекту присутності у текстах різних типів змк; структурні елементи репортажу; композиційну структуру пресового та відео репортажу; особливості діяльності репортера та телеведучого; специфіку організації новинного блоку тощо.

вміти:

створювати влсні пресові та відеорепортажі; монтувати новинний блок; поводитися перед камерою; створювати репортажі різних видів (подієві, тематичні, проблематичні тощо); реалізовувати метод маски тощо.

Історія зарубіжної літератури

Мета дисципліни, її місце в системі підготовки спеціалістів. Курс "Історія зарубіжної літератури" покликаний допомогти студентській молоді прилучитися до культурної скарбниці людства, всесвітнього літературного процесу, збагатити їх духовний світ, залучити до загальнолюдських цінностей, виховати в них почуття власної гідності, сформувати естетичний смак, високу загальну і читацьку культуру.

Завдання вивчення дисципліни, формування знань та вмінь:

• виявлення особливостей розвитку літератури XVII століття і доби Просвітництва;

• розкриття специфіки естетичних систем доби абсолютизму і Просвітництва;

• характеристика художніх напрямів;

• аналіз етапів літературного розвитку і творчості найвагоміших письменників;

• вивчення закономірностей взаємодії загальних тенденцій, національного і особистого начал в літературному процесі;

• засвоєння теоретичних знань у межах вивчення питань формування літературних жанрів, еволюції художньої форми.

Теорія літератури: теорія твору

Курс «Теорія літератури: теорії твору» покликаний розширити й узагальнити знання студентів про особливості структурно-смислової побудови, загальні механізми творення та специфіку функціонування й сприйняття журналістського твору, а також усвідомити особливості творчої складової роботи журналіста, оволодіти методами та прийомами художньо-публіцистичної роботи та принципами аналізу журналістського тексту.

Робоча програма з навчальної дисципліни розроблена з урахування адаптованих до практичних вимог журналістської професії знань з теорії літератури.

Мета дисципліни полягає в отриманні студентами необхідних теоретичних знань про твір як феномен соціальної свідомості та продукт мовної діяльності людини, механізмів творення та сприймання твору. Завдання дисципліни полягає в опануванні студентами методологічних принципів сприймання, розуміння та творення журналістського твору:

- дати студентам уявлення про твір як про об’єкт журналістського аналізу, про основні ознаки і структури твору;

- навчити студентів правильно будувати публіцистичні тексти, вміло використовувати архітектонічні, композиційні та мовні засоби для максимального впливу на читачів.

Предмет навчальної дисципліни «Теорія твору» включає вивчення твору як об’єкту журналістського аналізу.

Студенти повинні здобути такі практичні навички:

  • вміти аналізувати журналістські тексти;
  • встановлювати взаємозв’язки між змістом і формою в межах твору;
  • описувати й обґрунтовувати типи творів;
  • створювати тексти, враховуючи механізми творення, стилі мовлення, структуру твору, засоби емоційної виразності тощо.

Теорія літератури: текстознавство

Мета дисципліни полягає в отриманні студентами необхідних теоретичних знань про текст, а також у виробленні практичних навичок роботи з текстом.

Завдання курсу – допомогти студентам засвоїти методологічні принципи побудови журналістських текстів.

Опанувавши дисципліну, студент повинен:

  • знати суть і механізми породження тексту та особливості його функціонування у ЗМК;
  • уміти використовувати у своїй журналістській і редакційно-видавничій діяльності принципи та методи застосування елементів тексту.

Після завершення навчального курсу студенти повинні знати:

  • основні віхи історії розвитку текстознавства;
  • становлення наукових основ вивчення тексту;
  • породження й існування тексту: автор, редактор, реципієнт;
  • співвідношення понять “текст” і “дискурс” та різницю між ними;
  • аспекти співвідношення “заголовок – текст” (заголовок і зміст тексту, заголовок й архітектоніка тексту, заголовок і мовна структура тексту);
  • елементи тексту.

Студенти мають здобути такі практичні навички:

  • вміти творити власні тексти й аналізувати їх за смисловими та структурними критеріями;
  • аналізувати й розуміти текст як предмет дослідження різних наукових дисциплін: лінгвістики, семантики, прагматики, теорії комунікацій;
  • володіти технікою аналізу тексту з погляду автора, редактора, реципієнта;
  • сприймати і розуміти текст як посередник між автором та реципієнтом у комунікативному акті.

Види журналістики: масова інформація

«Види журналістики: масова інформація» є однією з навчальних дисциплін передбачених програмами професійної підготовки студентів Національного Університету “Острозька академія”, яка розглядає засади і принципи функціонування українського медіаринку, завдання та сучасні методи роботи онлайн-журналіста. Вивчення дисципліни проводиться відповідно до курсу підготовки бакалаврів.

Завдання навчального курсу «Види журналістики: масова інформація» полягає в тому, щоб надати студентам необхідні знання щодо динамічного ринку інтернет-медіа та підготувати їх до роботи на ньому.

Мета курсу – виробити у студентів систему знань та вмінь необхідних для успішної практичної діяльності в українських та іноземних онлайнових виданнях і створення власних.

Засвоївши курс «Види журналістики: масова інформація» студенти знатимуть, які «групи впливу» присутні на українському медіаринку, як від цього залежить специфіка роботи журналіста, як відрізняються завдання журналіста у різних видах онлайн-ЗМІ, як створюється база журналістських контактів та джерел отримання інформації, як розробляється власне видання.

ІІІ курс

Українська мова в ЗМК: практична стилістика

Основні завдання курсу практичної стилістики української мови на спеціальності журналістика:

  • розширити сферу використання сучасної української літературної мови у всіх її функціональних різновидах;
  • підвищити загальну культуру мови засобів масової інформації;
  • сприяти глибокому оволодінню стилістикою української мови як цілісною системою;
  • виробити в майбутніх журналістів уміння визначати й оцінювати жанрово-стильові особливості медіатекстів;
  • виробити в майбутніх працівників ЗМІ навички конструювання стилістично довершеного тексту;
  • сприяти піднесенню культури фахового мовлення;
  • розвивати мовне чуття й мовний смак.

Макетування та верства: робота віртуальної редакції

Курс «Макетування та верстка: робота віртуальної редакції» передбачає висвітлення теоретичних і практичних аспектів роботи журналіста, журналістського колективу, організації роботи редакції друкованого та електронного засобу масової комунікації.

Мета курсу – ознайомити студентів з принципами роботи віртуальної редакції засобів масової інформації, її структурою та завданнями; колом обов'язків журналіста, методами, формами та прийомами діяльності у мережі Інтернет. Підготувати студентів до професійної  роботи у друкованих виданнях, на радіо та телебаченні, формувати професійні навички. Навчальний курс «Видавнича справа та редагування: робота віртуальної редакції» передбачає досягнення конкретних завдань:

  • дати уявлення про принципи роботи засобів масової комунікації, їх організаційну структуру та місце журналіста в цій структурі, про двосторонню природу масової комунікації;
  • показати методи та прийоми організації роботи журналіста, дати визначення журналістської спеціалізації;
  • ознайомити з правовими засадами журналістської діяльності в Україні.

Надати знання:

  • з організації роботи редакцій ЗМІ, їх легалізації, організації роботи журналіста в конкретній редакції, професійними обов’язками;
  • визначити різновиди та функції радіомовлення, телебачення та друкованих видань, а також особливості роботи редакцій різних ЗМІ;
  • формувати вміння давати оцінку роботі редакції, здійснювати зворотній зв’язок з аудиторією;
  • формувати професійні навички роботи журналіста в конкретній редакції.  

Макетування та верства: журналістська майстерність

Метою курсу «Макетування та верстка: журналістська майстерність», який належить до циклу фундаментальних та природничо-наукових дисциплін, є поглиблене вивчення природи журналістських жанрів, опанування методикою їх підготовки для преси, радіо і телебачення, осмислення сутності авторського „Я” в інформаційних, аналітичних і художньо-публіцистичних жанрах, розкриття методів і форм співпраці викладача і студента під час навчання та набуття студентами практичних журналістських навиків. Адже підвищення ролі такого важливого соціального інституту в житті українського суспільства, як засоби масової комунікації, залежить від професійних, моральних, національно-духовних якостей журналістів, формування яких передбачає глибоке теоретичне і практичне опанування фахом.

Завдання дисципліни полягає в тому, щоби сформувати у студентів відчуття професійної гідності, глибокої моральної відповідальності журналіста за писемне і усне слово, телевізійне зображення. Адже морально-національні засади журналістської праці нерозривно пов’язані з принципами, функціями діяльності ЗМК і нормами професійної етики журналіста, його світоглядною позицією, національно-духовним переконанням, державницьким мисленням, фаховою обдарованістю, інтелектом, здатністю завжди бути готовим для праці.

Макетування та верстка (Видавнича справа та редагування: макетування та верстка)

Нормативний курс «Макетування та верстка (Видавнича справа та редагування: макетування і верстка)» відноситься до циклу професійно-орієнтованих дисциплін, що вивчаються на факультетах і відділеннях вищих навчальних закладів освіти за спеціальністю 6. 030301 «журналістика».

Створення будь-якого видання (друкованого чи електронного) складний процес, який вимагає відповідних навиків та умінь від видавця. Окрім основ макетування та дизайну спеціалісту потрібно володіти навиками комп’ютерної верстки, користуватися спеціалізованим програм забезпеченням, здійснювати кольороподіл, а також підготовку оригінал-макету до тиражування.

Відповідно до цих вимог до навчальних планів кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія» увійшов курс «Макетування та верстка (Видавнича справа та редагування: макетування і верстка)», який передбачає забезпечення теоретичним та практичним матеріалом студентів відділення ВСР.

У курсі ««Макетування та верстка (Видавнича справа та редагування: макетування і верстка)» описуються принципи роботи програм та їх механізмів; даються поради щодо ефективного застосування програм; аналізуються особливості застосування інструментарію в різних ситуаціях, комбінації клавіш; розглядаються загальні та спеціальні функції програм.

Коротке ознайомлення з курсом дозволяє отримати початкові теоретичні знання щодо систем верстки і, принаймні, відрізняти спеціалізоване програмне забезпечення.

Детальне вивчення курсу дозолить студентові на належному рівні оволодіти програмними засобами макетування і верстки як базового (Microsoft word, Open Word) так і вищого професійного (“Adobe InDesign”, Photoshop); використовувати на практиці знання – застосовувати їх для верстки видання (від найпростішого до складних систем).

Медіаосвіта: екстремальна журналістика

Мета навчальної дисципліни "Медіаосвіта: екстремальна журналістика": теоретична та практична підготовка, яка передбачає формування знань і навичок щодо створення безпечних умов діяльності журналіста в умовах надзвичайної ситуації, ознайомлення студентів із практичним досвідом роботи журналістів в умовах бойових дій та в ситуаціях ліквідації наслідків техногенних і природних катастроф, з методами збору й аналізу інформації в екстремальних умовах.

Завданням навчальної дисципліни "Медіаосвіта: екстремальна журналістика" є:

1. Ознайомити студентів із законодавчою базою діяльності журналіста в умовах надзвичайної ситуації, визначити основні умови успішного здійснення професійної діяльності при проведенні журналістського розслідування, роботи у складних умовах надзвичайного стану.

2. Дати уявлення студентам про такі поняття як «особиста безпека журналіста» (хто і що може йому загрожувати), «інформаційна безпека журналіста» (її види, втрата одержаної інформації, свідоме та несвідоме використання дезінформації, недостовірної інформації тощо), «майнова безпека журналіста» (засоби її забезпечення працівниками ЗМІ), «юридична безпека журналіста» (знання та своєчасне застосування законів як основа юридичної безпеки).

IV курс

Авторське право

“Авторське право” є однією з навчальних дисциплін передбачених програмами професійної підготовки студентів Національного Університету “Острозька академія” і являє собою самостійну правничу дисципліну, яка включає в собі як теоретичні проблеми Авторського права та суміжних прав  як окремого інституту права інтелектуальної власності, так і  знання законодавства, що регулює суспільні відносини в сфері інтелектуальної власності як специфічної форми власності в Україні. Вивчення дисципліни проводиться відповідно до курсу підготовки бакалаврів.

Завдання навчального курсу “Авторське право” полягає в тому, щоб надати студентам необхідні знання щодо правової охорони творів та об’єктів суміжних прав.

Мета курсу – виробити у студентів загальну систему знань та вмінь необхідних в практичній діяльності по виконанню необхідних завдань у сфері обігу інтелектуальної власності.

Засвоївши курс “Основи права інтелектуальної власності України” студенти переконаються у багатогранності даної галузі права, тісних його зв′язках із іншими базовими галузями юриспруденції. Студенти матимуть змогу отримати комплексні знання про різні сфери інтелектуальної власності: авторське право та промислову власність, про режим правової охорони об′єктів інтелектуальної власності.

Міждисциплінарні зв’язки:

Навчальна дисципліна „Авторське право” є новою в системі правничих дисциплін, однак вона  динамічно розвивається із розвитком різних сфер суспільства в нашій державі. При дослідженні відносин інтелектуальної власності, як об′єкту даної дисципліни права використовуються знання із таких навчальних дисциплін як: конституційне право України, цивільне право України, адміністративне право України, кримінальне право України, трудове право України, міжнародне публічне і приватне право.

Міжнародна журналістика: історія зарубіжної журналістики

Журналістика є частиною світової культури і надзвичайно важливою сферою суспільного розвитку. Також вона є феноменом творчості та політики, а в сукупності - одним з найважливіших явищ сучасної цивілізації.

Протягом віків значення журналістики невпинно зростало. З огляду на це вивчення історії журналістики - одне з ключових завдань і одну з найважливіших умов формування майбутніх журналістів. Поряд з курсами теорії та практики журналістики - дисциплінами часто суто творчого характеру, котрими повинен оволодіти студент-журналіст, повинна стояти історія журналістики, котра зосереджує в собі багатовіковий світовий досвід. Цей досвід дає можливість дізнатися про те, що було створено за попередні періоди, побачити тенденції та закономірності розвитку журналістики, що уможливлює краще осмислення сучасного стану журналістики та перспектив її розвитку.

В основу цього курсу покладено принцип історизму, що передбачає послідовний розгляд розвитку журналістики від передумов її виникнення, пражурналістських явищ до наших днів в плані хронологічного розвитку, зміни одних періодів наступними в їх історичній послідовності.

Мета курсу «Історія зарубіжної журналістики» - дослідити джерела виникнення та шляхи розвитку засобів масової інформації різних країн світу і таким чином допомогти студентам отримати комплексне уявлення про світову журналістику як багатоплановий та динамічний феномен.

Мета реалізовується шляхом розв’язання таких завдань:

  • розглянути проблему періодизації світових ЗМІ;
  • висвітлити основні віхи розвитку ЗМІ країн Заходу, Сходу, Америки, Азії та Африки від найдавніших часів до сьогодення;
  • дослідити еволюцію основних видів видань і окремих жанрів журналістики;
  • проаналізувати специфіку, історію та сучасність світових шкіл журналістики;
  • окреслити основні перспективи розвитку ЗМІ, виходячи з відомостей про їхню історію.

Міждисциплінарні зв’язки. Засвоєння курсу передбачає актуалізацію міжпредметних зв’язків усього журналістського циклу, зокрема, таких предметів, як журналістська майстерність, теорія журналістики, жанри журналістської творчості, проблематика ЗМІ, історія вітчизняної журналістики, правові основи ЗМК, журналістська етика, ДС «Газетна журналістика», «Тележурналістка», «Радіожурналістика», технічні засоби масової комунікації тощо, а також залучення знань з циклу гуманітарних галузей - історії, літературознавства, мовознавства, соціології, політології, правознавства, паблік рілейшнз, психології, сучасної комунікативістики та багатьох інших.

V курс

Методологія досліджень соціальних комунікацій

Мета вивчення курсу: надати студентам детальну професійну інформацію про методологію дослідження соціальних комунікацій як один з основних навчальних курсів у системі підготовки фахівців-журналістів, який вимагає сучасного розуміння теорій і процесів, закономірностей і технологій соціальних комунікацій представників різних соціальних груп.

Завданням вивчення курсу є навчання студентів основним методам дослідження соціальних комунікацій.

У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

  • зміст основних положень методології дослідження соціальних комунікацій як теоретичного підґрунтя в діяльності журналіста;
  • сучасні методи досліджень соціальних комунікацій;
  • можливість і застосування на практиці основних методів, законів та дослідження соціальних комунікацій;
  • основні засади методології дослідження соціальних комунікацій;
  • застосування методів дослідження соціальних комунікацій;
  • реалізацію методів у різних галузях соціальної діяльності журналіста;

Студенти повинні уміти:

  • орієнтуватись у поняттєвому апараті методології дослідження соціальних комунікацій;
  • знати основи аналізу методології дослідження соціальних комунікацій;
  • застосовувати методи і закони методології дослідження соціальних комунікацій на практиці;
  • застосовувати можливості методів дослідження соціальних комунікацій у різних галузях.

Медіаосвіта: медіакультура

Нормативний курс «Медіаосвіта: медіакультура» викладається студентам магістратури спеціальності «Журналістика» для набуття ними теоретико-методологічних знань культурно-комунікаційних процесів вітчизняного і зарубіжного медіаландшафту.

Мета курсу – дати уявлення про взаємовплив культури на мас-медіа, мас-медіа на культуру соціуму і культури спілкування суспільства з  засобами масової комунікації в діахронічній і синхронічній практиках.

Завдання курсу:

1) розкрити зміст поняття медіакультури в контексті процесу модернізації суспільства, зокрема його інформатизації;

2) проаналізувати сутність впливу на медікультуру різних соціальних інститутів і структур: міфології, ідеології, науки, класичної спадщини та сучасних віянь, релігії, художньої культури;

3) розглянути співвідношення медіакультури (як культури масової, тиражованої, повсякденної) з культурою високою (елітарною) у продукуванні й підтримці духовних цінностей;

4) показати роль медіакультури як посередника у взаємодії між владою і суспільством, соціумом й особистістю, різними спільнотами та соціальними групами;

5) визначити характер змін, які відбуваються в нашому суспільстві, розглянути зв’язок цих процесів з модернізацією в цілому;