Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Анотації курсів

Бакалаврат  релігієзнавства

Метафізика і онтологія
Мета даного курсу розкрити суть метафізики, її фундаментальні проблеми і поняття, центральне місце серед яких належить проблемам онтології, та ознайомити з провідними типами філософського світогляду.

Соціальна філософія
Метою даного курсу є обгрунтувати оптимальні шляхи та засоби досягнення громадянської згоди, сприяти формуванню інтелектульно- гуманістичному культурному середовищу з метою входження до філософсько- культурного контексту досягнення духовної незалежності у незалежно- творчому суспільстві.

Гносеологія та епістемологія
Основна мета викладання дисципліни – дати необхідні системні знання в галузі гносеології та епістеміології. Передбачається розгляд  широкого кола питань, пов’язаних із розумінням пізнання та базового знання: співвідношення гносеології та епістемології, особливості тлумачення знання, ієрархічну будову його формування, форми визначення істини в знанні, функціонування знання  в культурі, його онтологічні та екзистенціальні аспекти; окреслити зміст основних дослідницьких та світоглядних позицій у гносеології та епістемології.

Філософська антропологія
Мета: ознайомити студентів з філософським розумінням суті людського існуваня і дати грунтовні теоретичні знання з базових концепцій філософської антропології, як особливої сфери філософського знання.
Зміст: Предмет філософської антропології; проблема антропогенезу; природа і сутність людини; смерть таємниця людського життя; проблеми людського «я»;  людська суб’ктивність; віра як стан душі; ерос як пристрасть, страх як екзистенційне переживання.

Філософія історії
Мета: ознайомити студентів із основними методологісними підходами до розуміння історії і дати грунтовні  теоретичні знання в галузі розуміння сутності історичних проблем, пізнання та інтерпретації історії.

Феноменологія і герменевтика
Мета курсу полягає у аналізі розвитку і становлення феноменології і герменевтики релігії. У курсі розглядаються основні школи і представники; відмінності феноменології релігії  від філософії релігії та історії релігії;  описова та інтерпративна феноменологія; роль екзегетики і герменевтики у феноменологічному дослідженні релігії; проблеми феноменологічної класифікації і типології релігійних явищ, екзистенціальна феноменологія релігії; вплив філософської феноменології на розвиток феноменології релігії;  неофеноменологія і перспективи феноменологічного дослідження релігії. А також вплив філософії Е Гусерля на філософію релігії;  М. Шеллер про релігійний акт і корелюючий з ним предмет; розвиток ідейЕ. Гусерля та М. Шеллера в сучасній феноменології релігії; використання ідей М. Хайдегера  і К. Ясперса при аналізі релігійної свідомості; феноменологія Ж. Вандербурга і перспективи феноменологічного дослідження релігії.

Філософія і методологія науки
Даний курс передбачає розгляд наступних питань: процес пізнання як такий; відкривавчий процес; гносеологія та агностицизм, релятивізм; дискурс та гіпертекст; законодавчий та інтерпрацюючий розум; онтологічна мовна гра; комунікативно- теоретичний поворот у філософії; розумний консенсус; метафізика про можливість пізнання (трансцедентична умова, питання про питання, трансцедентна філософія); герменевтичний, феноменологічний, структуралістський, семіотичний та  інші наукові підходи, викристалізувані XX ст.; раціональне, ірраціональне та наукова практичність; логіка процесу наукового дослідження; емпіричний та науковий рівні; основні етапи методологічного втілення наукового задуму; структура і зміст етапів дослідницького процесу; робота з першоджерелами та іншими інформаційними джерелами, послідвність наукового пошуку.

Історія стародавньої філософії
Змістом даного курсу є: специфіка переходу від міфології дд філософії і зародження та особливості філософської думки в стародавній Індії; «класичні» і «некласичні» в індійській філософській традиції; зародження та розвиток філософії в стародавньому Китаї; даосизм, конфуціанство; моїзм; становлення філософії в стародавній Греції; досократичний період; Сократ та його значення для розвитку філософської думки  в історії Греції; філософія Платона, філософська система Арістотеля; елліністична філософія; філософська думка староданього Риму.

Філософія середніх віків та доби Відродження
Метою курсу є ознайомлення студентів із значенням християнства для трансформації європейської філософської думки; специфіка розвитку  візантійської філософії;особливості становлення й розвитку арабської філософії, її значення; становлення європейської схоластичної філософії; проблема співвідношення віри і розуму в європейській середньовічній філософії; номіналісти і реалісти; релігійно- філософська система Томи Аквінського; специфіка ренесансного філософського мислення, ренесансна критика  схоластики, філософські погляди Е. Ротердамського, соціальна філософія Н. Маккіавелі, соціально- утопічні ідеї епохи Відродження.

Нова філософія XVI- XVIII ст.
Розвиток науки й проблема  пізнаваності світу в новочасній філософії; філософські погляди Ф. Бекона; вплив реформації на розвиток європейської філософської думки, релігійно- філософські погляди М. Лютера, У. Цвінглі, Ж. Кальвіна; соцініанство як синтез філософської думки Відродження і Реформації; барокова культура й становлення неосхоластики; сенсуалістичний напрямок  у новочасній філософії (Р. Декарт);  деїзм і пантеїзм; філософські погляди Б. Спінози; філософія французького Просвітництва (Вольтер, Дідро, Ж- Ж. Руссо); особливості розвитку філософської думки в Німеччині у 17-18 ст., філософські погляди Г. Лейбніца.
Філософія XIX ст.
Мета даного курсу розкрити сутність переходу від гносеологічного дискурсу «класичної філософії»  до життєво- значущих проблем («життєвий світ», «існування людини тощо») від оптимізму раціоналізму до песимізму і абсурду ірраціоналізму.
Сучасна світова філософія
Мета даного курсу: ознайомити студентів з основними напрямками та змістом філософських пошуків сучасності.

Історія релігійної слов’янської філософії
Мета курсу: проаналізувати та синтезувати основні надбання релігійної слов’янської філософської думки.
Історія української філософії
Основна мета викладання дисципліни «Релігія та церква в країнах слов’янського регіону» дати студентам необхідні знання щодо особливостей розвитку й специфіки української філософської думки.

Естетика
Мета – ознайомити студентів з основними надбаннями естетики як філософської дисципліни, місце естетичної проблематики у  світогляді.
Етика
Мета курсу: ознайомити з концептуальним змістом філософської етики, її основною проблематикою, ідеями, напрямами і творами, що їх репрезентують. Головна увага зосереджується на висвітлені тепрій і проблем сучасної етики на опрацюванні  основ етичного мислення. У викладі широко використовується матеріал з історії світової етичної думки. 

Історія релігій
Опис і відображення багатоманітного світу релігії, реалізується збереження і накопичення інформації про існуючі релігії і ті, що існували в минулому; аналізуються описові і порівняльно-класифікаційні установки; еволюціонізм і антиеволюціонізм у концепціях історії релігії; історія конкретних релігій і конфесій, вивчається загальна історія релігій. Генезис і еволюція релігії в історії суспільства; міфологічна свідомість; первіснообщинні форми релігії; племінні релігії; релігії Сходу; становлення монотеїстичних релігій; формування і еволюція національних, світових релігій; релігія в сучасному світі.

Філософія релігії
Визначення предмету релігії; становлення і розвиток філософії релігії, світська і конфесійна філософія релігії, перспективи розвитку філософії релігії у сучасному світі; положення аналітичної філософії релігії про мову релігії; релігія в «філософії життя» і екзистенціалізмі; положення філософської антропології про релігію;  проблеми філософії релігії в неореалізмі; феноменологічний і герменевтичний аналіз релігії; співвідношення філософії релігії, релігійної філософії і теології.
 
Магістеріум релігієзнавства

Педагогіка вищої школи
Мета і завдання курсу – ознайомити студентів з особливостями та закономірностями функціонування психіки в умовах навчання особи у вищому навчальному закладі; закономірностями розвитку учбової діяльності та специфікою удосконалення навчальної (викладацької) діяльності;  із сучасними методами та формами навчання у вищій школі; із структурою діяльності, де особливого значення набуває мотивація; з механізмами та детермінуючими чинниками мотивації. Окремими завданнями є стимуляція інтересу до психології як основи професійних знань в галузі педагогіки та управління, активізація творчого потенціалу молодого викладача.

Релігія і суспільна комунікація
Мета курсу – всебічно розглянути аспекти комунікативної функції релігії. Показати, яке місце займала релігія в суспільній комунікації до «третьої комунікативної революції» (тобто появи засобів масової комунікації), яким чином релігія здійснювала формування символічного світу етносів, їхнього колективного колективно несвідомого. Основна увага при читанні курсі приділятиметься питанням, яке місце займає релігія в сучасних комунікативних процесах, коли домінує масова комунікація.

Методологія наукового дослідження
Основна мета викладання дисциплін – дати необхідні системні знання щодо методології наукового пізнання. Передбачається розгляд широкого кола питань, пов’язаних із розумінням наукового пізнання. При вивченні курсу детально розглядаються та аналізуються прйоми й методи, що використовуються в наукових дослідженнях. Особлива увага приділяється тим прийомам та методам, що застосовуються в сфері гуманітарних досліджень, зокрема в релігієзнвстві. Особивий акцент робиться на проблемі об’єктивності.

Сучасна релігійна ситуація в Україні
Мета курсу – ознайомити із особливостями функціонування релігійних організацій в сучасній Україні, простежити основні тенденції розвитку конфесій у нашій    державі, ознайомити із географією поширення релігійних громад. Чимало уваги при розгляді курсу приділяються питанням міжконфесійних конфліктів, можливостей їхнього запобігання. Після вивчення курсу магістри мають.

Свобода буття реігії в суспільстві: український та міжнародний контекст
Мета курсу – ознайомити із сучаасними теоретичними напрацюваннями в галузі релігійної своюбоди, а також міжнародною практикою в цій сфері. При цьому особливий акцент робиться на питання реалізації свободи совісті в умовах України. Передбачається вивчення міжнародних документів та українського законодавства про свободу совісті.

Симоліка християнської культури
Метою курсу «Символіка християнської культури» є вивчення християнської культури з використанням сучасної культурологічної парадигми (культура – культ – текст – архетип – символ – свято - ритуал).

Релігієзнавча думка України
Мета курсу – ознайомити із основними досягненнями релігієзнавчої думки України, починаючи з часів Київської Русі й закінчуючи сьогоднішнім днем. В ході читання курсу магістри мають ознайомитися із основними релігієзнавчими аспектами давньоруських та козацьких літописів, поглядами українських діячів «національного відродження» на релігію, релігієзнавчими поглядами М.Грушевського, А.Кримського, А.Річинського, В.Липинського та інших дослідників. Особлива увага приділятиметься висвітленню сучасних релігієзнавчих студій в Україні.

Біблійна герменевтика
Метою курсу «Біблійна герменевтика» є вивчення принципів правил та особливості інтерпритації біблійних текстів. Завдання курсу:
  • ознайомлення з поняттями «герменевтика», «екзогетика», «екзегеза»;
  • вивчення загальних та спеціальних герменевтичних принципів біблійної генези;
  • знайомство з основним традиційним підходом до тлумачення Біблії (буквальним, алегоричним, тимологічним, аналогічним, анагогічним, гомілетичним);
  • окреслення основних метододлгічних прийомів і правил філософської герменевтики до процесу біблійної екзегези (екзистенціглізму, психоаналізу, структуралізму);
  • з’ясування рівнів, етапів, завдань герменевтичного аналізу Біблії (історико-культурного контекстуального, літературно-критично-теологічного);
  • знайомство з основними історичними напрямками дослідження і тлумачення Біблії (давньоєврейська екзегенеза, талмудична, християнська).