Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Анотації курсів

Бакалаврат

Вступ до мовознавства

Мета вивчення курсу «Вступ до мовознавства» – підготовка студентів до свідомого засвоєння як державної, так й іноземних мов.

Провідне завдання курсу – ознайомити студентів з основами теорії мови, розвинути вміння осмислено підходити до аналізу мовних явищ, а також пояснити базові лінгвістичні поняття, необхідні для вивчення будь-якої лінгвістичної дисципліни.

Теорія літератури: вступ до літературознавства

Пропедевтичний курс, спрямований на засвоєння засад науки про літературу як мистецтво слова, закріплення та розширення уявлень про основні теоретико-літературні категорії, вироблення навичок літературознавчого аналізу художніх творів.

Практикум з української мови

Основна мета і завдання – закріпити, поглибити та поширити знання зі шкільного курсу мови, допомогти оволодіти нормами літературної мови в усній і писемній формах, дотримуючись правил орфоепії, орфографії, пунктуації.

У процесі вивчення практикуму студенти закріплюють знання з теорії мови, виробляють навички доцільного використання теоретичних знань на практиці, уміння осмислювати, запам’ятовувати, відтворювати лексичні, фонетичні, орфоепічні, графіко-орфографічні, пунктуаційні норми; уміння здійснювати самоконтроль за допомогою засвоєних знань, розв'язувати проблемні завдання, відкриваючи нові знання і способи дії, ознайомлюючись із тими науковими джерелами, до яких можна звертатися для постійного вдосконалення культури усного і писемного мовлення.

Історія зарубіжної літератури

Курс хронологічно охоплює півтора тисячоліття європейської культури. Існують різні періодизації цього великого часового відтинку і найприйнятніша з них – поділ на епохи. Для глибшого усвідомлення доби середніх віків, яку в постмодерні часи студенти вже не сприймають як  «тисячолітну ніч», курс синтезує естетичний, релігійний, філософський аспекти світогляду середньовічної людини, її образне мислення, міфологічне уявлення, поняття героїзму й  жертовності, християнської моралі та культури. Епохи Відродження, Бароко і Просвітництва також подані синтетично: з’ясовано філософську базу, головні естетичні ідеї та особливості їх втілення в різних видах мистецтва, докладно проаналізовано найважливіші літературні феномени (постаті письменників, їх взаємодія, найбільш видатні твори).

Організація науково-дослідної роботи студента

Курс має на меті допомогти студентам засвоїти найважливіші теоретичні  відомості про науку, методологію і технологію наукових досліджень у галузі  української лінгвістики й літературознавства; оволодіти принципами організації наукових робіт; удосконалити вміння роботи з різними джерелами, виконувати й представляти наукові дослідження.

Історія української літератури

Курс історії української літератури вивчають упродовж чотирьох років. З метою систематизації знань студентів він містить такі розділи: «Давня література», «Історія української літератури ХVІІІ ст.», «Історія української літератури першої половини XIX ст.», «Історія української літератури другої половини XIX ст.», «Історія української літератури початку XX ст.», «Історія української літератури XX ст.».

Практикум із виразного читання

Мета курсу полягає у вмінні виразно читати текст із дотриманням норм сучасної української літературної мови та мовленнєвого етикету; у досконалому володінні мовними засобами та майстерному  відтворенні експресивно-емоційного змісту художніх творів; у виробленні навичок впливати словом на адресатів, здійснювати морально-естетичне виховання учнів на уроках літератури. Змістові модулі передбачають знання і практичне використання засобів логіко-емоційної виразності читання та аналіз особливостей читання творів різних жанрів.

Старослов’янська мова

Вивчаючи цей курс, студенти ознайомлюються з історією виникнення старослов’янської мови як першої писемної літературної мови слов’ян, розкривають фонетичні, лексичні й граматичні особливості старослов’янської мови, навчаються читати й перекладати старослов’янські тексти, написані глаголицею й кирилицею.

Старослов’янська мова закладає основи історичних знань з української

мови, допомагає студентам аналізувати сучасні лінгвістичні факти з погляду історії мови. Ці знання унеможливлять помилки під час виконання морфемного, словотвірного, морфологічного розборів слів сучасної української літературної мови.

Усна народна поетична творчість

Курс має на меті допомогти студентам простежити становлення духовної культури українського народу у зв’язку з історичними явищами і подіями, з’ясувати роль усної народної словесності у формуванні етнопсихології, світоглядних засад українців. Значну увагу під час вивчення курсу приділенно висвітленню загальнотеоретичних проблем, дослідженню джерел  виникнення та розвитку найвідоміших шкіл і напрямків вітчизняної та світової фольклористики. Курс передбачає вивчення міфологічних уявлень, що впливали на подальший розвиток народної традиції.

Орфоепічний практикум

Навчальна дисципліна спрямована на засвоєння теоретичних знань із фонетики та орфоепії; оволодіння орфоепічними нормами української мови; вироблення навичок використовувати теорію на практиці, реалізувати фонетичні закони у вимові, зіставляти й порівнювати фонетичні явища та орфоепічні норми споріднених мов; покращення культури усного та писемного мовлення студентів. Змістові модулі охоплюють основні фонетичні закони, орфоепічні й акцентуаційні норми української мови.

Історія української літератури: дитяча література

Метою викладання навчальної дисципліни є формування чіткого розуміння етапів становлення та розвитку української  літератури для дітей та ознайомлення із творчістю деяких представників світової літератури.

Українська мова за професійним спрямуванням

Мета і завдання навчальної дисципліни: формування комунікативної компетентності студентів; набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця; вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомогою вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників.

Культура усного і писемного мовлення

Курс має на меті навчити студентів добирати, розрізняти й аналізувати зразки різних стилів, осмислювати стилістичні функції різних шарів лексики, фразеології, словотворчих і фонологічних засобів, частин мови, синтаксису, ритмомелодики тощо. У досягненні поставленої мети значну роль відіграє ґрунтовна організація самостійної роботи студентів. Ідеться про систему загальних та індивідуальних завдань.

Сучасна українська літературна мова

Курс є один із найважливіших  складників програми підготовки бакалавра та магістра зі спеціальності «Українська мова та література».

Мета цієї дисципліни – подати основні відомості про українську мову, теоретичний матеріал із фонетики, фонології, орфоепії, графіки, орфографії,  лексикології, лексикографії, фразеології, морфеміки, словотвору, морфології,  синтаксису та стилістики української мови. Вивчаючи цей курс, студенти досконало оволодівають усіма нормами сучасної української літературної мови, збагачують індивідуальний словниковий запас, удосконалюють знання про сучасні погляди на лінгвістичні проблеми україністики.

Риторика

Риторика є лінгвістичною наукою, її актуальність зумовлена універсальністю і феноменальністю самої мови, що підносить людину над світом, виділяє її як інтелектуальний феномен. У системі підготовки фахівців у вищій школі навчальний курс «Риторика» посідає одне з важливих місць, бо дає змогу ознайомитися риторикою як наукою, пізнати її особливості та можливості використання у фаховій сфері.

Історична граматика

Цей курс допомагає студентам поглибити знання про динаміку історичного розвитку української мови на фонетичному й граматичному рівнях; розкрити внутрішні закони, які зумовили розвиток фонетичної системи і граматичної будови української мови від найдавніших часів до сучасності.

Історична граматика потрібна для оволодіння лексикою старої української мови, знання її граматичних форм, читання текстів давніх українських

пам’яток.

Теорія і практика віршування

Курс передбачає ознайомлення студентів із основними системами віршування (античне (метричне) віршування, силабічна, силаботонічна система, тонічний вірш тощо), особливостями строфічної побудови вірша, видами рим, клаузул та ін.   

Українська діалектологія

Курсові належить одне з провідних місць у системі лінгвістичних дисциплін, що викладають на гуманітарних факультетах. Мета дисципліни – забезпечити фахову підготовку з української діалектології, допомогти студентам сформувати загальний мовознавчий світогляд, активніше засвоювати курс історії української мови, зокрема історичної граматики, озброїти необхідними знаннями їх як майбутніх учителів української мови, яким доводиться працювати в умовах діалектного середовища. 

Ділова українська мова

Із зростанням значення української мови пожвавлюється її використання в усіх організаціях та установах, здійснюється активна робота щодо ведення справочинства державною мовою.

Ділова українська мова - навчальна дисципліна, мета якої спрямована на комплексну мовну професійну підготовку студентів.

Основні завдання курсу полягають у тому, щоб глибше ознайомити студентів зі стильовими різновидами української мови, навчити користуватися ними у практичній мовленнєвій сфері - у процесі виготовлення різних ділових паперів, сприяти дотриманню логічності, точності, чистоти, багатства, правильності, доречності, різноманітності, виразності молення, мотивувати до індивідуального вибору мовних одиниць.

Основи мовного етикету

Вивчення курсу передбачає набуття комунікативного досвіду, який сприяє розвиткові креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців; вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомогою вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу.

Теорія і практика драми

Курс вивчає теоретичні та практичні засади драми, а також її  розвиток від античності  до наших днів. Подано основні драматургічні поняття: персонаж, дія, ремарка тощо. На прикладі українських та закордонних драматургічних текстів ХХ – ХХІ сторіч пояснено організацію тексту п’єси.

Теорія літератури: структуралізм і постструктуралізм

Програма курсу відображає суть найвпливовіших концепцій теорії літератури ХХ ст. у найтіснішому зв’язку з семіологією, дає уявлення про системність як іманентну рису наукового пізнання, специфіку структуралістського мислення, формує методологічні навики.

Спецкурс із літератури

Об’єктом навчального спецкурсу «Острозький літературний осередок останньої чверті XVI – першої половини XVII століть» становлять твори острозьких письменників згаданого періоду. Центральною постаттю якого був князь Василь-Костянтин Острозький – засновник Національного університету «Острозька академія»  та ініціатор видання першої Біблії староукраїнською мовою.

Основи когнітивної лінгвістики

Курс має сприяти розвитку вміння всебічного та багатоаспектного аналізу мовних одиниць різних рівнів у площині дослідження різних наукових парадигм. Формувати в майбутнього філолога вміння використовувати наукові здобутки сучасної лінгвістики в процесі наукового пошуку.

Теорія і практика прозових жанрів

На прикладах кращих зразків прози української та світової пояснено «романну форма», а також поняття повісті, оповідання есе, новели.

Психологія літературної творчості

Цей курс дає обширне і глибоке означення психологічних процесів, які супроводжують творчість, включно з девіаціями.

Етнолінгвістика

Курс передбачає вивчення теоретичних аспектів сучасних етнолінгвістичних студій, аналіз основних підходів до класифікації етнолінгвістичних термінів і понять; характеристику мовної картини світу як виразника національно детермінованих етнознаків; зясування особливостей національних кодів народної культури (вербального, зоо- і фітоморфногоҐ міфологічного тощо) крізь призму етнолінгвістичних понять і категорій; характеристику об’єктивної реальності та її віддзеркалення в художній культурі української лінгвоспільноти.

Методика викладання української мови у ЗНЗ

Завдання курсу– озброїти майбутніх учителів знанням шкільних програм і підручників з рідної мови, розумінням закономірностей формування знань, умінь і навичок школярів у галузі мови, забезпечити опанування студентами методики формування в учнів понять із фонетики, лексики, словотвору, морфології, синтаксису, прийомами ознайомлення школярів із найважливішими нормами української літературної вимови та правопису і здійсненні на цій основі мовленнєвого розвитку дітей, піднесення їх мовної культури.

Методика викладання української літератури у ЗНЗ

Курс має на меті озброїти майбутніх учителів умінням аналізувати художні твори різних жанрів у єдності змісту і форми, дати такі теоретичні знання і практичні вміння, за допомогою яких майбутні вчителі зможуть досягти високого науково-методичного рівня викладання предмета, ефективного виховання школярів і формування в них світогляду засобами шкільного курсу української літератури та методики її викладання.

Герменевтика

Метою викладання курсу є розкриття сутності герменевтики в її історичному розвитку, визначення її місця і ролі в розвитку культури людини, її місця в загальному розвитку філософських наук і сучасного світового філософського процесу. У контексті дисципліни подано проблематику та функції герменевтики, історію становлення науки, як мистецтва тлумачення текстів. Студенти ознайомляться з основними положеннями праць Г.Гадамера, М.Гайдеггера, М.Бахтіна, П.Рікера.

Теорія літератури: спецсемінар «Драматургія Лесі Українки»

Мета курсу -  дати студентам наукові знання про літературний процес кінця XIX – початку XX ст. та про характер літературних пошуків українських драматургів узагалі, розкрити ідейно-художню цінність драматургічної спадщини Лесі Українки зокрема.

Нові наукові праці, присвячені історії української літератури та творчості Лесі Українки, спираються на такі наукові настанови: об’єктивність і повнота, уникнення ідеологічно-кон’юнктурних наголосів, нашарувань, відродження і повернення в історію української літератури того, що забороняли та замовчували в добу тоталітаризму.

Теорія літератури: спецсемінар «Геопоетика художнього тексту і художньої парадигми»

Програма спецкурсу спрямована на систематизацію сучасних геопоетичних студій, класифікацію геокультурних дискурсів, поширення нових інтеграційних методологій.

Історія української літератури: спецкурс «Літературне шістдесятництво»

Мета - дати студентам наукові знання про літературний процес в Україні другої половини XX ст., розглянути літературну діяльність шістдесятників, зʼясувати статус літературного шістдесятництва у сучасному літературознавстві, розкрити ідейно-художню цінність спадщини письменників окресленого періоду.

Теорія літератури: літературна антропологія

Курс має на меті ознайомити студентів із основами літературної антропології, навчити основ інтерпретації художнього тексту з антропологічних позицій. Таким чином, до систематичних філологічних знань буде додано істотний досвід їх сучасного побутування.

Історія української літератури: постмодернізм

Мета дисципліни ознайомити студентів з історією, особливостями розвитку новітньої української літератури, починаючи з 80-х років ХХ століття до початку ХХІ століття.

Теорія і практика редагування

 Вивчення курсу передбачає освоєння студентами комплексу теоретичних і практичних знань з основ редагування, необхідних для фахової підготовки до друку різних видів видань та для реалізації відповідних виконавських і управлінських функцій.

Магістеріум

Методика викладання української мови у ВШ

Методика викладання української мови – це педагогічна наука про методи, прийоми і засоби навчання мови. Включає диференційний підхід до викладання української мови у вищих навчальних закладах з огляду на різний вік, рівень підготовки студентів, характер їхньої майбутньої професійної діяльності. Різним повинен бути зміст мовного курсу і способи його опрацювання.

Мета курсу – формування професійної мовно-комунікативної компетенції студентів-філологів. Основними аспектами лінгводидактичної моделі розвитку фахової майстерності майбутніх викладачів-словесників є обґрунтування принципів навчання, визначення характеру взаємодії між адресантом (викладачем) та адресатом (студентом), презентація ефективних форм, методів, засобів навчання у вищих навчальних закладах.

Методика викладання української мови та літератури у ВШ

Мета викладання дисципліни: формування систематизованих знань основних понять методики викладання української мови та літератури, зокрема, форм, методів та методичних прийомів викладання мови і літератури; ознайомлення з типологією занять із мови та літератури, структурою, основними етапами роботи над художнім твором.

 У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знати основні поняття методики викладання української мови та літератури у вищій школі; враховувати особливості творів різних жанрів; застосовувати різні методи та прийоми викладання мови і літератури; обирати творчий підхід під час проведення лекцій та практичних занять із мови і літератури.

Українська індивідуально-авторська неографія

Цей курс допомагає студентам оволодіти знаннями про історію індивідуально-авторської неографії, проаналізувати основні поняття теорії  оказіональності, критерії ідентифікації й типологізації неологізмів, теоретичні засади до укладання словників авторських лексичних новотворів.

Головне завдання курсу – навчити студентів укладати словники авторських інновацій, що дасть змогу простежити основні тенденції й закономірності розвитку лексичного складу сучасної української літературної мови.

Загальне мовознавство

Вивчення дисципліни відбувається на V курсі. Загальне мовознавство є завершальним у системі лінгвістичних дисциплін і має підсумковий характер: він узагальнює попередньо вивчені лінгвістичні предмети і дає їм теоретичне обґрунтування.

  Мета курсу - розширити, поглибити й узагальнити теоретичний і професійний рівень лінгвістичної підготовки студентів-філологів, сформувати навички діалектичного підходу до вивчення наукових лінгвістичних явищ та здійснення комплексного лінгвістичного аналізу.

Літературна критика

Програма дисципліни зосереджена на  з’ясуванні природи літературної критики, її методів, жанрів, функційно-стильових різновидів, вивченні кращих зразків літературно-художньої критики.

Теорія літератури: основи компаративістики

Призначення курсу –  ознайомлення магістрантів із теорією компаративістики, сутністю генетичних, контактних та інших зв’язків у світі тексту, розмаїттям і методами проведення порівняльних досліджень.

Історія української літератури: письменницький епістолярій

Метою курсу є ознайомлення студентів з великим масивом листування українських письменників ХІХ-ХХ сторіч та визначення його ролі для вивчення літературознавчих дисциплін. За допомогою епістолярію поглиблюються можливості осмислення епохи, специфіки літературного процесу, творчої лабораторії письменників. Зосереджується увага на проблемі архетипу gomo scribens, жанрово-стильових особливостях письменницьких кореспонденцій.

Теорія літератури: Інтермедіальні студії в сучасному літературознавстві

Програма курсу спрямована на рецепцію літератури посеред інших мистецтв, зокрема явищ синкретизму і синтетизму, співвідношення між різними мистецькими галузями, універсальності образотворення засобом слова. Зміст курсу передбачає вивчення розмаїття характерів та дискурсів міжмистецької взаємодії, взаємовплив літератури й інших видів мистецтв, новітні гібридні мистецькі жанри тощо. Вдосконалюються методологічні навики інтермедіальної інтерпретації тексту.

Основи комунікативної лінгвістики

Вивчення курсу має на меті розширити і систематизувати теоретичні знання студентів у новітніх напрямах дослідження сучасного мовознавства, у галузі комунікативної лінгвістики та лінгвістики тексту.

 Мовно-літературне редагування

Курс є важливим кроком у формуванні теоретичної та практичної складових перекладацької компетенції на рівні магістра. У ньому викладено засади редагування  на основі комплексного підходу з урахуванням літературних, жанрово-стилістичних, граматичних, лексичних та прагматичних норм мови перекладу.

 Ділове (наукове) спілкування

 Вивчення курсу має на меті навчити студентів  аналізувати конкретні ситуації, розпізнаючи типи людей, рівень їхньої моральності та інші індивідуальні особливості, що проявляються під час ділового (наукового) спілкування, а також оволодіти системою способів і засобів ділового (наукового) спілкування, його стратегіям.

Лірична й епічна поезія

Цей курс на прикладах древньої і новітньої поезії пояснює два основні напрямки цього літературного жанру, їхній розвиток та перспективи.