Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Анотації курсів

Бакалаврат

Вступ до мовознавства

Мета вивчення курсу «Вступ до мовознавства» — підготовка студентів до свідомого засвоєння як української, так й іноземних мов. Провідне завдання курсу — ознайомити студентів з основами теорії мови, розвинути вміння осмислено аналізувати мовні явищ, а також пояснити базові теоретичні поняття, потрібні для вивчення будь-якої лінгвістичної дисципліни, зокрема сучасної української літературної мови.

Теорія літератури: вступ до літературознавства

Пропедевтичний курс, спрямований на засвоєння засад науки про літературу як мистецтво слова, закріплення та розширення уявлень про основні теоретико-літературні категорії, вироблення навичок літературознавчого аналізу художніх творів.

Історія зарубіжної літератури

Курс хронологічно охоплює півтора тисячоліття європейської культури. Існують різні періодизації цього великого часового відтинку і найприйнятніша з них — поділ на епохи. Для глибшого усвідомлення доби середніх віків, яку в постмодерні часи студенти вже не сприймають як «тисячолітню ніч», курс синтезує естетичний, релігійний, філософський аспекти світогляду середньовічної людини, її образне мислення, міфологічне уявлення, поняття героїзму й жертовності, християнської моралі та культури. Епохи Відродження, бароко і Просвітництва також подані синтетично: з’ясовано філософську базу, головні естетичні ідеї та особливості їх утілення в різних видах мистецтва, докладно проаналізовано найважливіші літературні феномени (постаті письменників, їхня взаємодія, найвідоміші твори).

Український фольклор і краєзнавство.

Навчальна програма курсу передбачає ознайомлення студентів із розвитком народної творчості від витоків до сучасності, специфікою фольклору, з науковими класифікаціями та жанровою різноманітністю творів, взаємовпливами та взаємодією усної народної творчості та художньої літератури, особливостями побутування текстів за певних історичних умов, особливостями звичаїв та обрядів, побуту, одягу українського народу. Окрім того курс має великий потенціал для виховання патріотизму, національної самоідентифікації, польових краєзнавчих досліджень. Основні завдання курсу:

  • сформувати у студентів систему знань про українську усну народну творчість, її специфіку, закономірності розвитку, спосіб побутування фольклору;
  • дати уявлення про фольклористику як науку, її методи, завдання, проблематику, опрацювати найвідоміші праці учених-фольклористів;
  • розширити уявлення студентів про основні світоглядні системи українського фольклору, про класифікацію жанрів української народної творчості;
  • визначити особливості літературного життя на Рівненщині, його здобутки та втрати; осмислити історичний розвиток мистецтва рідного краю;
  • ознайомити студентів із методикою збирання фольклорних творів тощо.

Фольклорно-краєзнавча практика

Фольклорна-краєзнавча практика є важливим засобом прилучення студентів до неоціненного досвіду, моралі, світогляду, традиційної матеріальної і нематеріальної культури народу – джерела формування почуттів високої людської гідності, громадянської національної свідомості, якостей, вкрай необхідних майбутньому педагогові національної школи. Пошуково-дослідницька діяльність сприяє збереженню, популяризації скарбів народної пам’яті, формуванню естетично розвиненої особистості. Окрім того, збирання фольклору – ефективний спосіб глибокого пізнання життя, вивчення історії, побуту, обрядів та звичаїв народу. Саме тому студенти здійснюють збір, систематизацію та опрацювання творів усної народної творчості, огляд предметів матеріальної культури, оформлення теми дослідження в письмовому виді після закінчення вивчення курсу «Український фольклор і краєзнавство». Фольклорно-краєзнавча практика сприяє якісній підготовці майбутніх вчителів до самостійної творчої педагогічної діяльності, розширює світогляд, допомагає глибшому закріпленню отриманих теоретичних знань, їхньому впровадженню в практичну діяльність.

 

Практикум із виразного читання

Мета курсу полягає в умінні виразно читати текст із дотриманням норм сучасної української літературної мови та мовленнєвого етикету; у досконалому володінні мовними засобами та майстерному відтворенні експресивно-емоційного змісту художніх творів; у виробленні навичок впливати словом на адресатів, здійснювати морально-естетичне виховання учнів на уроках літератури. Змістові модулі передбачають знання і практичне використання засобів логіко-емоційної виразності читання та аналіз особливостей рецепції творів різних жанрів.

Орфоепічний практикум

Навчальна дисципліна спрямована на засвоєння теоретичних знань із фонетики й орфоепії; оволодіння орфоепічними нормами української мови; вироблення навичок використовувати теорію на практиці, реалізувати фонетичні закони у вимові, зіставляти й порівнювати фонетичні явища й орфоепічні норми споріднених мов; покращення культури усного та писемного мовлення студентів. Змістові модулі охоплюють основні фонетичні закони, орфоепічні й акцентуаційні норми української мови.

 

Старослов’янська мова

Вивчаючи цей курс, студенти ознайомлюються з історією виникнення старослов’янської мови як першої писемної літературної мови слов’ян, розкривають фонетичні, лексичні й граматичні особливості старослов’янської мови, навчаються читати й перекладати старослов’янські тексти, написані глаголицею й кирилицею.

Старослов’янська мова закладає основи історичних знань з української мови, допомагає студентам аналізувати сучасні лінгвістичні факти з погляду історії мови. Ці знання унеможливлять помилки під час виконання морфемного, словотвірного, морфологічного розборів слів сучасної української літературної мови.

 

Академічне письмо

Курс передбачає засвоєння найважливіших теоретичних відомостей про академічне письмо, методологію і технологію наукових досліджень, удосконалення академічної грамотності шляхом створення текстів професійного спрямування. Вивчаючи цю дисципліну, студенти ознайомляться зі специфікою академічного письмового мовлення, вироблять навички правильно оформлювати покликання й бібліографічний список джерел за українськими й міжнародними стандартами, дотримуючись принципів академічної доброчесності, грамотно писати й презентувати перед аудиторією різножанрові наукові праці (есе, рецензії, статті, курсові та кваліфікаційні роботи) відповідно до чинних вимог.

Історія української літератури

Курс історії української літератури вивчають упродовж чотирьох років. Щоб систематизувати знання студентів, він містить такі розділи: «Давня література», «Історія української літератури ХVІІІ ст.», «Історія української літератури першої половини XIX ст.», «Історія української літератури другої половини XIX ст.», «Історія української літератури початку XX ст.», «Історія української літератури XX—ХХІ ст.».

Сучасна українська літературна мова

Курс є один із найважливіших складників програми підготовки бакалавра та магістра зі спеціальності «Українська мова і література».

Мета цієї дисципліни — подати основні відомості про українську мову, теоретичний матеріал із фонетики, фонології, орфоепії, графіки, орфографії, лексикології, лексикографії, фразеології, морфеміки, словотвору, морфології, синтаксису та стилістики української мови. Вивчаючи цей курс, студенти досконало оволодівають усіма нормами сучасної української літературної мови, збагачують індивідуальний словниковий запас, удосконалюють знання про сучасні погляди на лінгвістичні проблеми україністики.

Орфографічний практикум

Предметом вивчення дисципліни є орфографічні норми української літературної мови.

Мета курсу — активізувати, поглибити та систематизувати знання з української мови, необхідні для вироблення мовних і мовленнєвих умінь і навичок, допомогти оволодіти нормами української літературної мови в її писемній формі, розширити лінгвістичний світогляд. Сформувати міцні орфографічні уміння й навички, навчити студентів співвідносити орфографічні й орфоепічні явища, написання слова та його морфемної структури, виробити мовне чуття щодо можливого варіативного написання слів і словоформ.

Теорія і практика віршування

Курс передбачає ознайомлення студентів із основними системами віршування (античне (метричне) віршування, силабічна, силабо-тонічна система, тонічний вірш тощо), особливостями строфічної побудови вірша, видами рим, клаузул та ін.

Історична граматика

Цей курс допомагає студентам поглибити знання про динаміку історичного розвитку української мови на фонетичному й граматичному рівнях; розкрити внутрішні закони, які зумовили розвиток фонетичної системи і граматичної будови української мови від найдавніших часів до сучасності.

Історична граматика потрібна для оволодіння лексикою старої української мови, знання її граматичних форм, читання текстів давніх українських пам’яток.

Українська діалектологія

Курсові належить одне з провідних місць у системі лінгвістичних дисциплін, що викладають на гуманітарних факультетах. Мета дисципліни — забезпечити фахову підготовку з української діалектології, допомогти студентам сформувати загальний мовознавчий світогляд, активніше засвоювати курс історії української мови, зокрема історичної граматики, озброїти необхідними знаннями їх, майбутніх учителів української мови, яким доводиться працювати в умовах діалектного середовища.

Риторика

Риторика є лінгвістичною наукою, її актуальність зумовлена універсальністю і феноменальністю самої мови, що підносить людину над світом, виділяє її як інтелектуальний феномен. У системі підготовки фахівців у вищій школі навчальний курс «Риторика» посідає одне з важливих місць, бо дає змогу ознайомитися з риторикою як наукою, пізнати її особливості та можливості використання у фаховій царині.

 

Сучасні мовознавчі студії:  когнітивна лінгвістика

Курс має сприяти розвитку вміння всебічного та багатоаспектного аналізу мовних одиниць різних рівнів у площині дослідження різних наукових парадигм; формувати в майбутнього філолога вміння використовувати наукові здобутки сучасної когнітивної лінгвістики в процесі наукового пошуку.

Сучасні мовознавчі студії: етнолінгвістика

Курс передбачає вивчення теоретичних аспектів сучасних етнолінгвістичних студій, аналіз основних підходів до класифікації етнолінгвістичних термінів і понять; характеристику мовної картини світу як виразника національно детермінованих етнознаків; зясування особливостей національних кодів народної культури (вербального, зоо- і фітоморфного, міфологічного тощо) крізь призму етносемантичних понять і категорій; характеристику об’єктивної реальності та її віддзеркалення в художній культурі української лінгвоспільноти.

 

Теорія літератури: структуралізм і пост структуралізм

Програма курсу відображає суть найвпливовіших концепцій теорії літератури ХХ ст. у найтіснішому зв’язку з семіологією, дає уявлення про системність як іманентну рису наукового пізнання, специфіку структуралістського мислення, формує методологічні навички.

Інтернет-лінгвістика

Цей курс передбачає вивчення нових форм використання мови, що з'явилися під впливом активного розвитку інтернет-простору, а також інших засобів передавання інформації, як-от: текстові повідомлення, соціальні мережі, блоги, електронна пошта, мобільна література тощо. Опановуючи цю дисципліну, студенти також характеризуватимуть вплив інтернету на мовну норму, семантико-стилістичні особливості нових лінгвістичних об'єктів — мультимови, мережевого жаргону, динамічні процеси в різних типах інтернет-дискурсу.

Ділова українська мова

Із зростанням значення української мови пожвавлюється її використання в усіх організаціях та установах, здійснюється активна робота щодо ведення справочинства державною мовою.

Ділова українська мова - навчальна дисципліна, мета якої спрямована на комплексну мовну професійну підготовку студентів.

Основні завдання курсу полягають у тому, щоб глибше ознайомити студентів зі стильовими різновидами української мови, навчити користуватися ними у практичній мовленнєвій сфері - у процесі виготовлення різних ділових паперів, сприяти дотриманню логічності, точності, чистоти, багатства, правильності, доречності, різноманітності, виразності молення, мотивувати до індивідуального вибору мовних одиниць.

Етнолінгвістика

Курс передбачає вивчення теоретичних аспектів сучасних етнолінгвістичних студій, аналіз основних підходів до класифікації етнолінгвістичних термінів і понять; характеристику мовної картини світу як виразника національно детермінованих етнознаків; зясування особливостей національних кодів народної культури (вербального, зоо- і фітоморфного, міфологічного тощо) крізь призму етнолінгвістичних понять і категорій; характеристику об’єктивної реальності та її віддзеркалення в художній культурі української лінгвоспільноти.

Теорія літератури : "Герменевтичні аспекти української прози кінця ХІХ - перших десятиріч ХХ ст."

Програма дисципліни спрямована на вироблення практичних навичок герменевтичного аналізу кращих зразків інтелектуальної української прози доби раннього модернізму та Розстріляного відродження. Під час вивчення курсу студенти поглиблять уміння застосовувати філософсько-критичні концепції герменевтичного характеру для досягнення розуміння художнього тексту, ознайомляться з провідними методологічними дискусіями на вітчизняних теренах, апробують різні види герменевтичних методів, що сприятиме вмінню аргументувати та відстоювати власні погляди на глибинні коди літературних шедеврів.

Культура усного і писемного мовлення

Курс має на меті навчити студентів добирати, розрізняти й аналізувати зразки різних стилів, осмислювати стилістичні функції різних шарів лексики, фразеології, словотворчих і фонологічних засобів, частин мови, синтаксису, ритмомелодики тощо. У досягненні поставленої мети значну роль відіграє ґрунтовна організація самостійної роботи студентів. Ідеться про систему загальних та індивідуальних завдань.

Геопоетика: творчий практикум

Актуальність курсу зумовлена глобальними геополітичними проблемами та викликами глобалізації, які стоять перед сучасниками. Навчальна дисципліна спрямована на засвоєння азів геопоетичної методології дослідження художнього тексту. Основний акцент зроблено на практику художньої топографії, тобто написання та редагування різножанрових художніх творів і текстів нон-фікшн геокультурного змісту. Пріоритетом практикуму є використання у власній творчості національних і локальних, окцидентальних і орієнтальних маркерів (образів, символів тощо) з метою авторського самовираження та створення індивідуальної художньої мапи єдиної України, Європи, світу. Передбачено публікацію підсумкових матеріалів курсу.

Інтермедіальні студії в сучасному літературознавстві

Інтермедіальні дослідження було започатковано в науці про літературу наприкінці минулого століття. Інтермедіальністю прийнято вважати спосіб висвітлення художньою літературою інших видів мистецтва: музики, живопису, скульптури, кіно тощо; разом з тим це й методологія порівняльного аналізу художнього твору і культури загалом. Навчальна дисципліна зосереджена на осмисленні механізмів взаємовпливу мистецтв, вивченні інтермедіальних шкіл та стратегій прочитання літературного тексту з метою подальшого формування культурологічної, літературознавчої, компаративної та ін. компетентностей випускника.

Теорія літератури :герменевтика

Метою викладання курсу є розкриття сутності герменевтики в її історичному розвитку, визначення її місця і ролі в розвитку культури людини, у загальному розвитку філософських наук і сучасного світового філософського процесу. У контексті дисципліни подано проблематику та функції герменевтики, історію становлення науки як мистецтва тлумачення текстів. Студенти ознайомляться з основними положеннями праць Г. Гадамера, М. Гайдеггера, М. Бахтіна, П. Рікера та ін.

Теорія літератури :Теорія і практика драми

Курс вивчає теоретичні та практичні засади драми, а також її розвиток від античності до наших днів. Подано основні драматургічні поняття: персонаж, дія, ремарка тощо. На прикладі українських і світових драматургічних текстів ХХ — ХХІ сторіч пояснено організацію тексту п’єси.

Сучасні мовознавчі студії: українська ономастика й етимологія

Курс передбачає ознайомлення студентів з історією становлення і сучасним станом української ономастики й етимології як окремих наукових дисциплін, напрямами та методами етимологічних й ономастичних досліджень, принципами етимологізування апелятивної та пропріальної лексики; практичне вміння виконувати етимологічний аналіз, будувати етимологічні гнізда, глибоко розуміти концептуальні основи українського ономастикону.

Методика викладання української мови у ЗНЗ

Завдання курсу — озброїти майбутніх учителів знанням шкільних програм і підручників з рідної мови, розумінням закономірностей формування знань, умінь і навичок школярів у галузі мови, забезпечити опанування студентами методики формування в учнів понять із фонетики, лексики, словотвору, морфології, синтаксису, прийомами ознайомлення школярів із найважливішими нормами української літературної вимови та правопису і здійсненні на цій основі мовленнєвого розвитку дітей, поліпшення їхньої мовної культури.

Сучасні мовознавчі студії: українська ономастика

Курс передбачає ознайомлення студентів з історією становлення і сучасним станом української ономастики  як окремої наукової дисципліни, напрямами та методами ономастичних досліджень; практичне вміння глибоко розуміти концептуальні основи українського ономастикону.

Методика викладання української літератури у ЗНЗ

Курс має на меті озброїти майбутніх учителів умінням аналізувати художні твори різних жанрів у єдності змісту і форми, дати такі теоретичні знання і практичні вміння, за допомогою яких майбутні вчителі зможуть досягти високого науково-методичного рівня викладання предмета, ефективного виховання школярів і формування в них світогляду засобами шкільного курсу української літератури.

Сучасні мовознавчі студії: психолінгвістика

Мета — забезпечити теоретичну і практичну підготовку щодо розуміння психічних процесів, які покладено в основу утворення і сприйняття мовлення: усвідомити, як здійснюється вплив на свідомість людини за допомогою мови, чому мова є могутнім засобом управління мовленнєвою і немовленнєвою поведінкою людини; визначити особливості розвитку мови та мовлення в онтогенезі, а також специфіку психолінгвістичного дослідження тексту.

Теорія літератури: майстерність поета і перекладача Курс передбачає ознайомлення студентів зі специфікою написання ліричних і ліро-епічних творів та особливістю перекладацької роботи. Студенти вчаться тонко відчувати поетичне слово уникати зужитих образів, банальних рим тощо.

Теорія літератури: спецкурс «Міфокритика художнього тексту»

Мета курсу — показати елементи міфологічного світогляду як один з основних елементів витворення художнього тексту. Значна увага під час вивчення курсу приділена висвітленню поняття міфу, історії розвитку світової та української міфокритики. Важливим складником курсу є аналіз художніх творів з погляду міфології, виявлення міфологічних опозицій та архетипів (Великої Матері, Світового Дерева тощо). Українські дослідження найбільшою мірою присвячені постаті Т. Шевченка, творцю міфу про Україну як самостійну і незалежну країну. Під час курсу студенти детально аналізують праці Т. Мейзерської, Г. Грабовича, О. Забужко, Я. Поліщука та ін.

Історія української літератури: спецкурс «Когнітивна жанрологія»

Жанр є базовою категорією літературознавчої науки. Розуміння його природи, генези, форм вираження в художньому творі, уявлення про розгалужену жанрову систему, міжжанрові та метажанрові утворення є необхідними складниками філологічної компетенції. Когнітивний підхід у жанрології дає змогу збільшити практичну цінність курсу, адже передбачає вивчення жанру як способу пізнання та опанування світу в літературному творі, водночас приділяє увагу психології творчості як важливій передумові жанроутворення.

Метою курсу є формування базового обсягу знань студентів з літературної жанрології, ознайомлення зі специфікою когнітивного літературознавства та формами застосування його методів у процесі вивчення жанрової системи літературних творів.

 

Теорія літератури: літературна антропологія

Курс має на меті ознайомити студентів з основами літературної антропології, навчити основ інтерпретації художнього тексту з антропологічних позицій. Таким чином, до систематичних філологічних знань буде додано істотний досвід їх сучасного побутування.

Теорія і практика редагування

Вивчення курсу передбачає освоєння студентами комплексу теоретичних і практичних знань із редагування, необхідних для фахової підготовки до друку різних видів видань, для реалізації відповідних виконавських і управлінських функцій.

Магістеріум

Сучасна українська література

Курс «Сучасна українська література» як навчальна дисципліна передбачає ознайомлення студентів з основними тенденціями розвитку українського літературного процесу другої половини ХХ – ХХІ ст., акцентуючи увагу на традиціях і новаторстві митців слова, простежуючи загальнонаціональні тенденції розвитку української літератури у зв’язках з іншими літературами.

Завдання курсу полягає у висвітленні неперервності літературного процесу, сприянні усвідомлення літератури як певного національного та історичного типу художньої творчості, удосконаленні вміння студентів зіставляти художні твори, сприянні вироблення в них власних поглядів на явища літературного процесу та умінні розглянути літературний твір в органічній єдності з культурним життям України та як складову культурологічного процесу у світовому вимірі.  

 

Історія української літератури: письменницький епістолярій

Метою курсу є ознайомлення студентів з великим масивом листування українських письменників ХІХ—ХХ сторіч та визначення його ролі для вивчення літературознавчих дисциплін. За допомогою епістолярію поглиблюються можливості осмислення епохи, специфіки літературного процесу, творчої лабораторії письменників. Зосереджується увага на проблемі архетипу homo scribens, жанрово-стильових особливостях письменницьких кореспонденцій.

Сучасні мовознавчі студії: лінгвістична семантика в науково-дослідній парадигмі

Курс пов’язаний із такими традиційними мовознавчими дисциплінами, як лексикологія та теоретична граматика, у яких також розглядають значення мовних одиниць крізь призму виконуваних ними функцій.

Мета курсу — схарактеризувати проблематику лінгвістичної семантики не лише як самостійного розділу мовознавчої науки, а й доповнення до традиційних лінгвістичних дисциплін; сфокусувати увагу на значенні мовних засобів різних рівнів.

Дослідницький підхід до вивчення українського правопису

Сутність дослідницького підходу до навчання правопису української мови полягає в органічному поєднанні його змістового й процесуального компонентів. Змістову основу курсу становить взаємозв’язок і взаємозумовленість змісту навчального матеріалу з правопису (аналіз лінгвістичних принципів українського правопису, характеристика розпізнавальних ознак орфо- і пунктограм, умови вживання, закріплення правописних норм, застосування їх у писемному мовленні) і технології навчання правопису як комплексу сучасних продуктивних методів і прийомів, що забезпечують оптимальну реалізацію процесуального компонента дослідницького підходу до навчання — творчої дослідницької й пошукової діяльності студентів (написання есе, укладання алгоритмів, різних таблиць, системний добір вправ відповідно до раціональної послідовності їх виконання, підготовка правописного матеріалу для відеороликів, презентаційного матеріалу з актуальних тем правопису тощо), основна мета якої — усвідомлене засвоєння правописних понять, явищ і закономірностей та використання набутих знань із правопису в майбутній професійній діяльності.

Літературна критика

Програма дисципліни зосереджена на з’ясуванні природи літературної критики, її методів, жанрів, функційно-стильових різновидів, вивченні кращих зразків літературно-художньої критики.

Загальне мовознавство

Загальне мовознавство є завершальним у системі лінгвістичних дисциплін і має підсумковий характер: він узагальнює попередньо вивчені лінгвістичні предмети і дає їм теоретичне обґрунтування.

Мета курсу — розширити, поглибити й узагальнити теоретичний і професійний рівень лінгвістичної підготовки студентів-філологів, сформувати навички діалектичного підходу до вивчення наукових лінгвістичних явищ і комплексного лінгвістичного аналізу.

Теорія літератури Метою курсу є формування базового обсягу знань студентів у галузі теорії літератури, ознайомлення з розмаїттям методологій вивчення художніх текстів, а також підготовка до самостійної науково-дослідницької роботи.

Основними завданнями є: ознайомлення з актуальними літературознавчими концепціями ХХ—ХХІ сторіч; опанування сучасними прийомами та методами аналізу художнього тексту; збагачення літературознавчого інструментарію, термінологічного й категорійного запасу; формування у студентів уявлення про рухомість теоретичної структури й естетичних критеріїв.

Історія української мови

Курс передбачає вивчення загальних процесів формування лексичного і стилістичного фондів мови, вироблення її граматичних і правописних норм, становлення стильової різноманітності у взаємозв’язках з народно-розмовною мовою, зокрема територіальними діалектами, історією та культурою народу.

Студенти вивчають загальні процеси становлення і розвитку стилів літературної мови, її лексичних і правописних норм упродовж усього історичного існування мови, взаємозв’язки писемних традицій з живою народною мовою.

Теорія літератури: основи компаративістики

Призначення курсу — ознайомлення магістрантів із теорією компаративістики, сутністю генетичних, контактних та інших зв’язків у світі тексту, розмаїттям і методами проведення порівняльних досліджень.

Методика викладання української мови у ВШ

Методика викладання української мови — це педагогічна наука про методи, прийоми і засоби навчання мови. Містить диференційний підхід до викладання української мови у вищих навчальних закладах з огляду на різний вік, рівень підготовки студентів, характер їхньої майбутньої професійної діяльності.

Мета курсу — формування професійної мовно-комунікативної компетенції студентів-філологів. Основними аспектами лінгводидактичної моделі розвитку фахової майстерності майбутніх викладачів-словесників є обґрунтування принципів навчання, визначення характеру взаємодії між адресантом (викладачем) та адресатом (студентом), презентація ефективних форм, методів, засобів навчання мови у вищих навчальних закладах.

Методика викладання української мови та літератури у ВШ

Мета викладання дисципліни — формування систематизованих знань основних понять методики викладання української літератури, зокрема, форм, методів і методичних прийомів викладання літератури; ознайомлення з типологією занять літератури, структурою, основними етапами роботи над художнім твором.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знати основні поняття методики викладання української літератури у вищій школі; ураховувати особливості творів різних жанрів; застосовувати різні методи та прийоми викладання літератури; обирати творчий підхід під час проведення лекцій та практичних занять із літератури.

Теорія літератури: методологія дослідження міфопоетичного дискурсу в українській літературі

Мета навчальної дисципліни полягає в тому, щоб забезпечити повноцінне уявлення про механізми взаємовпливу міфу і літератури, функціювання міфологічної естетики та специфіки її інтердисциплінарних, передусім літературознавчих досліджень; науковому осмисленні основних явищ і динаміки тенденцій, визначення понять «міфологізм», «міфопоетика», «неоміф» тощо у світовому і національному контексті.

Міфопоетичний дискурс мислиться у відносній галузевій автономії, водночас у системі теорії літератури, філософії, культурології тощо.

Сучасні мовознавчі студії: українська індивідуально-авторська неографія

Цей курс допомагає студентам оволодіти знаннями про історію індивідуально-авторської неографії, проаналізувати основні поняття теорії оказіональності, критерії ідентифікації й типологізації неологізмів, теоретичні засади до укладання словників авторських лексичних новотворів.

Головне завдання курсу — навчити студентів укладати словники авторських інновацій, що дасть змогу простежити основні тенденції й закономірності розвитку лексичного складу сучасної української літературної мови.

 

Основи комунікативної лінгвістики

Вивчення курсу має на меті розширити і систематизувати теоретичні знання студентів у новітніх напрямах дослідження сучасного мовознавства, у галузі комунікативної лінгвістики та лінгвістики тексту.

Мовно-літературне редагування

Курс є важливим кроком у формуванні теоретичного та практичного складника перекладацької компетенції на рівні магістра. У ньому викладено засади редагування на основі комплексного підходу з урахуванням літературних, жанрово-стилістичних, граматичних, лексичних і прагматичних норм мови.

Сучасні мовознавчі студії: ділове (наукове) спілкування

Вивчення курсу має на меті навчити студентів аналізувати конкретні ситуації, розпізнаючи типи людей, рівень їхньої моральності й інші індивідуальні особливості, що трапляються під час ділового (наукового) спілкування, а також оволодіти системою способів і засобів ділового (наукового) спілкування, його стратегіями.

Теорія літератури: лірична й епічна поезія

Цей курс на прикладах древньої і новітньої поезії пояснює два основні напрямки цього літературного жанру, їхній розвиток і перспективи.