Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Анотації курсів

Бакалаврат

І курс

Історія України

Основні проблеми історії України. Основна увага приділяється проблемам виникнення, розвитку української державності від Київської Русі до козацької держави, долі різних соціальних груп та суспільних інститутів у цьому процесі, їх значення у так званий «бездержавний» (іноземного поневолення) період.

Англійська мова

Формування і вдосконалення у студентів мовних навичок (фонетичних, лексичних, граматичних) та розвиток мовленнєвих вмінь (читання, аудіювання, усного та писемного мовлення). Програма грунтується на комунікативному підході до викладання мови, тому на перший план висувається завдання практичного активного володіння англійською мовою.

Українська мова (за професійним спрямуванням)

Формування знань про специфіку усної і писемної форм реалізації ділової української мови з урахуванням фахової спрямованості. Підвищення загального мовного рівня студентів, знайомство з особливостями офіційно-ділового стилю мовлення як в усній, так і в писемній формах, його практичне застосування у широкій сфері діяльності різних фахівців.

Організація навчальної та наукової роботи студентів

Курс передбачає формування в студентів стійкого комплексу знань, що допоможуть їм швидше адаптуватися в університеті, сприятимуть ефективності виконання різних видів письмових робіт, включаючи реферати, анотації, рецензії, написання курсових та кваліфікаційних робіт. Важливим є набуття студентами знань вмінь і навичок у реферуванні, аналізі наукового доробку своїх сучасників і попередників, вмінні організовувати теоретичний і фактичний матеріал. Крім того, курс ознайомлює студентів з предметом, виникненням та становленням культурології та її значимості для буття людини і суспільства; дати загальну характеристику можливих напрямків майбутньої професійної діяльності.

Історія української культури. Модуль 1. Культура східних слов’ян (докняжа доба)

Предметом навчальної дисципліни є давня матеріальна і духовна культура східних слов’ян, їх побут, символіка, що безпосередньо пов’язані з витоками національної культурної традиції нашого народу.

Історія української культури. Модуль 1. Культура Київської Русі

Вивчення культури Київської Русі від її виникнення до розпаду. Дослідження християнізації Русі, давньоруського мистецтва, науки і писемності, філософії.

Історія світової культури. Модуль 1. Давня культура

Вивчення архаїчної культури в контексті первісної свідомості та перших релігійних вірувань, міфологізації оточуючого світу первісної людиною, трактування архаїчного мистецтва та ритуалу, особливостей первісної діяльності.

Історія світової культури. Модуль 2. Теорія та історія мистецтва

Вивчення характерних стилістичних особливостей та найбільш відомих пам’яток мистецтва первісного суспільства, Давнього світу, доби Середньовіччя, Ренесансу, Бароко; головні напрямки мистецтва ХІХ ст. (класицизм, романтизм, реалізм, імпресіонізм, постімпресіонізм); головні напрямки модерного мистецтва ХХ ст. (експресіонізм, кубізм, фовізм, футуризм, абстракціонізм, сюрреалізм, readi made та ін.); головні мистецтвознавчі терміни з архітектури, скульптури, живопису, графіки;

Традиційна культура українців. Модульт 1. Народнообрядовий комплекс

Курс є логічною частиною теоретично-практичного курсу «Традиційна культура українців», що становить собою сукупність основ наук про сучасне і минуле народу, його національний характер, психологію, географію, культурно-історичні, творчі традиції, звичаї та обряди, ремесла та промисли; це знання про населення країни, його трудову діяльність, культуру, етнічні та інші особливості. Цей термін включає в себе і краєзнавство: всебічні знання про край, область, регіон, район як частину держави.

Основи педагогіки та психології

Дисципліна покликана ознайомити студентів з основами психології та педагогіки, підготувавши їх до подальшого вивчення педагогіки, соціальної та вікової психології; навчити оперувати основними поняттями та категоріями психологічної науки.

Основи інформатики та обчислювальної техніки

Ознайомлення студентів з основами інформатики та комп’ютерної техніки. Вивчення комп’ютера та операційних систем на рівні впевненого користувача.

Острозька академія як явище культури

Показати вагому роль культурно-освітньої діяльності Острозької академії в контексті культурно-освітньої ситуації в Європі та в Україні в XVI-XVII ст.; розкрити значення меценатської діяльності засновника академії князя К.-В. Острозького, Ельжбети-Гальшки княжни Острозької; довести, що Острозька академія дійсно була першим закладом вищого типу в Україні; ознайомити з культурно-освітньою діяльністю головних діячів академії: Г.Д.Смотрицького, Кирила Лукаріса, Никифора Кантакузина, Яна Лятоса, Даміана Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного, М.Г.Смотрицького, Іова Борецького, Іова Княгиницького, Єлисея Плетенецького, Лаврентія Зизанія Тустановського; познайомити з теолого-філософськими поглядами острозьких книжників; розкрити вагоме значення в розвитку української культури острозьких стародруків Івана Федорова; розкрити роль полемічних видань діячів Острозького осередку в боротьбі з католицькою експансією в Україні в др. пол. XVI- XVII ст.; визначити місце Острозького осередку в культурі України XVI-XVII ст.;

Практика ознайомча (музейна)

Мета музейної (ознайомчої) практики — закріплення і поглиблення одержаних студентами теоретичних знань, ознайомлення з системою організації роботи музеїв, методикою музейної діяльності, вивчення музейних фондів та експозицій, підготовка до використання музейних зібрань у науковій роботі. Завдання практики передбачає знайомство з особливостями роботи відділів музеїв, основами реставраційної роботи, науковими дослідженнями працівників музеїв, працю з фондовою та експозиційною документацією, з фондовими колекціями, відвідування музейних виставок. Під час роботи в експозиційних залах значна увага приділяється не лише науковому змісту експозиції, а й принципам її побудови, архітектурно-художньому оформленню, методиці та особливостям проведення екскурсій різних видів. Студенти проходять практику в музеях різних типів та профілів, але при складанні календарного плану практики кожної групи враховуються інтереси їх майбутньої спеціалізації.

ІІ курс

Загальна теорія та історія мистецтва

Детальне вивчення надбань світової історії мистецтва. Вивчення основних понять і принципів теорії мистецтва, основних мистецьких напрямів, їх виникнення, розвитку в рамках тієї чи іншої культурної епохи.

Історія української культури

Вивчення історії та розвитку української культури від найдавніших часів до сьогодення.

Філософія: історія філософії

Мета: дати студентам систематичні знання щодо виникнення, становлення та зміни філософської проблематики в соціокультурному розвитку людства та шляхи її розв’язання в різні культурно-історичні епохи.

Традиційна культура українців: Культура Київсьокї Русі

Вивчення культури Київської Русі від її виникнення до розпаду. Дослідження християнізації Русі, давньоруського мистецтва, науки і писемності, філософії.

Історія музичного мистецтва

Огляд історії світової та української музики, прослуховування студентами основних творів відомих композиторів з метою засвоєння ними та знання надбань світового музичного мистецтва. Основні категорії теорії музики.

Театр як соціокультурний феномен

Ознайомлення студентів з особливостями театрального мистецтва (зокрема його соціокультурної ролі), режисури і акторської майстерності в історичному процесі.

Основи економічних теорій

Ознайомлення із загальними положеннями, принципами та поняттями економічної теорії.

Соціокультурний розвиок людства: антична культура

Вивчення історії античності, її культурних надбань, мистецтва та архітектури. Літератури Греції та Риму, огляд античної філософії.

Культура Візантії

Ознайомлення студентів з основними культурними та історичними періодами Візантійської імперії, показати суть основних культурних явищ епохи.

Логіка

Ознайомлення студентів з логікою як наукою, освоєння основних логічних категорій та понять.

Культурологічний аналіз дихотомії Схід-Захід: символіка християнської культури

Мета: розкриття основних догматів християнської культури, з’ясувати їх основне смислове наповнення та значення через спробу охарактеризувати: генезу і засади християнської символіки, символіку християнських таїнств, символічні зображення Ісуса Христа в первісному мистецтві, деякі моменти символіки Старого і Нового Заповітів, символіку літургійного сакрального дійства, символіку храму, іконостас як текст вівтаря і літургійне місце ікон, світоглядні витоки іконописного символізму, символіку ікони.

Семіотика екранного мистецтва

Основне завдання курсу, що пропонується — ввести в контекст розвитку світового кінематографу студентів гуманітарної спеціалізації. Курс має на меті: ознайомити студентів з історією становлення кінематографу, охарактеризувати елементи та рівні кіно мови, розглянути методологічні та теоретичні основи аналізу кіно тексту.

Політологія

Озброєння студентів знаннями і уміннями орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політологічних школах і напрямках, навчитися вирізняти теоретичні, духовні, прикладні, інструментальні компоненти політичного життя, дача уявлень про політичні явища та процеси у світі, геополітику, геополітичний статус України, сформувати у студентства навички політичного аналізу, вміння застосовувати політичні знання у своїй професійній,громадській та політичній діяльності.

Англійська мова

Формування і вдосконалення у студентів мовних навичок (фонетичних, лексичних, граматичних) та розвиток мовленнєвих вмінь (читання, аудіювання, усного та писемного мовлення). Програма грунтується на комунікативному підході до викладання мови, тому на перший план висувається завдання практичного активного володіння англійською мовою.

Практика дослідницька

Передбачає роботу студентів над дослідженням культурних явищ та артефактів різних регіонів, роботу в бібліотеках та архівах, музеях.

ІІІ курс

Філософія

Проблематика філософії. Оперування філософськими поняттями та категоріями. Тлумачення людини та її місця в світі, історії, розуму та віри з точки зору філософії тощо.

Загальна теорії культури (пропедевтика)

Цей курс ознайомлює студентів з тим як формувалось поняття культури, з найзагальнішими підходами до вивчення культури, що склались історично і водночас підготували грунт для сучасних теорій культури. Важливим завданням курсу є висвітлення основних культурологічних понять, зокрема: знак, символ, архетип, міф, ритуал, річ, ментальність, цінність. На базі «Загальна теорія культури (пропедевтика)» у студентів складається категоріальний апарат культурології, який надалі ефективно допомагатиме в опануванні «Загальної теорії культури».

Традиційна культура українців: українська етнографія

Вивчення української етнографії, зокрема походження та розселення українців, етнографічного районування держави, побуту і громадського устрою, культурних надбань.

Традиційна культура українців: народна художня творчість

Навчальний курс «Народна художня творчість» призначений для студентів-культурологів денної та заочної форми навчання. Об’єктом вивчення предмета є найдавніші галузі народної творчості: фольклор, декоративно-ужиткове мистецтво в усій їх різноманітності. Відповідно, курс складається із двох надзвичайно містких розділів («Фольклор — основна галузь народної творчості» та «Українське декоративно-прикладне мистецтво»).

Історія релігій

Огляд історичного походження світових та регіональних релігій, їхніх догматичних апаратів.

Загальна теорія культури

Курс є смислово і якісно структурно розробленим продовженням попереднього: «Загальна теорія культури». В ньому на ґрунті вже відомих студентам понять, теоретичних положень і культурологічних шкіл розглядаються головні механізми і феномени культури, а також здійснюється поглиблення знань, щодо відомих вже студентам категорій. Слід зазначити, що в центрі уваги такі центральні поняття гуманітаристики, як «смисл», «традиція», «свято», «гра», «утопія», «тіло», «смерть» тощо. На базі курсу «Загальна теорія культури» студенти опановують теоретичний пласт культури, формують поняттєвий апарат, що надалі безперечно сприятиме у здійсненні ними наукових пошуків і культурологічних досліджень.

Культурологічний аналіз дихотомії Схід-Захід: культура Західноєвропейського Середньовіччя

Цей курс має на меті ознайомлення із культурою епохи Середньовіччя: побутовою сферою, світоглядом, політичним укладом, церковним життям, освітою та культурними здобутками. Епоха Середньовіччя тісно пов’язана із античною культурою та є підґрунтям для наступних культурних епох Відродження та Нового часу, що робить даний курс органічно вплетеним у систему розвитку загальноєвропейської культури.

Культурологічний аналіз дихотомії Схід-Захід: міфологія

Курс «Міфологія» розрахований на поглиблене вивчення історії міфологічної системи світу та теоретичного її обґрунтування. Міфологічна система є важливою складовою у становленні світогляду кожної конкретної культури та загально світової культури в цілому. Міфологія у багатьох традиційних суспільствах лежить у підвалинах суспільних стосунків, політичних систем, державного устрою. Через розкриття особливостей міфологічних уявлень можна зрозуміти специфіку розвитку сучасних світових течій, напрямків та уподобань. Завдання даного курсу полягає у ознайомленні із специфікою міфологічних уявлень різних культурних регіонів; систематизації загальних міфологічних образів та сюжетів.

Ренесансна та новочасна культура Європи: культура Відродження

Курс присвячений одній з найбільших епох в духовному житті людства і покликаний дати студентам уявлення про історичну своєрідність ренесансної культури, про основні етапи її розвитку. Більша увага приділяється творчому середовищу, в якому формувалася культура європейського Відродження, найбільшим важливим течіям гуманістичної, філософської, релігійної та суспільно-політичної думки того часу. Розглядаються особливості ренесансного світогляду, а також ті зміни, які воно проходило в процесі еволюції від Петрарки і Боккаччо до Монтеня та Кампанелли. Характерні для гуманістів і філософів ХІV-ХVІІ ст. суспільні, етико-правові, релігійні та інші ідеї показані на фоні головних соціально-економічних тенденцій і духовно-моральних інтересів епохи.

Англійська мова

Формування і вдосконалення у студентів мовних навичок (фонетичних, лексичних, граматичних) та розвиток мовленнєвих вмінь (читання, аудіювання, усного та писемного мовлення). Програма грунтується на комунікативному підході до викладання мови, тому на перший план висувається завдання практичного активного володіння англійською мовою.

Психологія

Вивчення загальних понять психології та основних, відомих в психологічній науці, течій та напрямів, розроблених науковцями та психіатрами.

Вікова психологія

Ознайомлення студентів з особливостями розвитку психіки у різних вікових періодах, що тісно пов’язує даний курс та дає базу для наступного вивчення педагогіки, де потрібно враховувати вікові особливості розвитку дитини та людини загалом.

Соціологія

Вивчення основних категорій соціології, історії її становлення як науки. Оволодіння студентами вмінням здійснювати соціологічні дослідження та користуватися їхніми результатами.

Друга іноземна мова (польська, французька, іспанська, німецька)

Опанування студентами основами другої іноземної мови для подальшого застосування в науковій, дослідницькій роботі тощо.

Основи культурної політики

Курс передбачає представлення для студентів основних засад та можливостей здійснення культурної політики, що ґрунтуються на теоріях управління сучасними інституціями, розумінні соціальної онтології, вивченні фундаментальних принципів політики. Основне завдання навчального курсу «Основи культурної політики» полягає у формуванні у слухачів уявлення про увесь спектр основних проблем здійснення культурної політики, ознайомити з можливостями розвитку інституцій, які займаються культурними проектами, продемонструвати можливості культурної політики політики в умовах сучасності.

Культурологічний аналіз дихотомії Схід-Захід: історія культур Сходу

Основне значення цього курсу полягає у можливості надбання знань студентами про східні культури та їх інтеграцію у систему знань про загальносвітову культуру. Курс «Історія культур Сходу» має на меті дати слухачам уявлення про провідні аспекти формування класичної культурної традиції країн Сходу та розвиток соціокультурної ситуації. Курс розглядає різноманітні аспекти прояву східної культури як в академічному контексті, так і в сучасному, повсякденному житті східних народів.

IV курс

Історія українського мистецтва ХІХ — поч. ХХ ст.

Курс є органічною складовою частиною навчального плану студентів-культурологів. Під терміном «мистецтво» в даному випадку маємо на увазі саме образотворче мистецтво та його види (живопис, графіка...). Оскільки студентам-культурологам читаються такі загальні профілюючі дисципліни та спецкурси, як «Загальна теорія культури», «Загальна історія мистецтва» та галузеві («Театр як соціокультурний феномен», «Історія музичного мистецтва»), з якими названий курс вступає в прямі чи опосередковані міждисциплінарні зв’язки, то у детальних знаннях у даній галузі (образотворче українське професійне мистецтво) утворився певний дефіцит.

Історія філософії України

Розгляд основних тенденцій розвитку філософської думки на українських землях, починаючи з часів античності й завершуючи сьогоденням. Основне концептуальне положення курсу виходить з того, що на українських землях існувала як власна українська філософська традиція, так і чужорідні для неї філософські традиції. В силу певних специфічних особливостей, українська філософія розвивалася не стільки в сфері професійній, як у непрофесійній (зокрема, в художній літературі).

Педагогіка

Ознайомлення з принципами і методами педагогіки як науки та навчально-методичної роботи. Вивчення новітніх методик викладання в закладах освіти.

Філософська антропологія

Даний курс передбачає освоєння студентами основної проблематики філософської антропології; походження та сутність людини, її тілесні, душевні і духовні основи, її основні відношення в яких розкривається людська природа, фундаментальні характеристики та основні феномени її буття.

Етика та філософія діалогу

Курс передбачає філософське осмислення понять Іншого та Спілкування, Дискурсу, Діалогу, Взаємодії тощо.

Риторика

Дисципліна «Риторика» рекомендована студентам гуманітарного факультету, зокрема студентам-культурологам, з метою формування риторичної особистості, оскільки дана спеціалізація передбачає різного роду роботу з широкою різновіковою та різноманітні зв’язки. Ораторське мистецтво — класична древня і в сучасних умовах молода міждисциплінарна гуманітарна наука про створення доцільного переконуючого й дієвого мовлення, яку Феофан Прокопович називав «царицею наук», «княгинею мистецтв». Її мета — виховання високо розвинутої, гармонійної особистості, діалектично мислячої, з високоякісним мовленням, ефективним спілкуванням.

Методика викладання культурологічних дисциплін

Вивчення основних принципів та засад, особливостей викладання культурологічних дисциплін у школі та вищому освітньому закладі.

Філософія культури

Курс «Філософія культури» є дисципліною, спрямованою на вивчення основних аспектів філософського осмислення культури. Даний курс зорієнтований на представлення основних культурфілософських проблем . Мета курсу полягає в цілісному осмисленні культури за допомогою філософського аналізу аспектів її зв’язку зі своїм творцем і продуктом — людиною, а також взаємодії з природним та соціальним середовищем.

Етичні та естетичні виміри сучасної культури: естетика

Метою вивчення дисципліни «Естетика» є ознайомлення студентів основними надбаннями естетики як філософської науки, місцем естетичної проблематики в світогляді людини і формуванні людської духовності.

Загальна етнологія

Курс охоплює загальні проблеми розвитку етносів, а також українського етносу зокрема.

Ренесансна та новочасна культура Європи: культура Європи Нового часу

Значення курсу «Культура Європи Нового часу» випливає із основної мети: простежити основні віхи розвитку західноєвропейської культури періоду ХVІІ — ХІХ століття. Актуальність даного предмету обґрунтовується такими фактами, що Західноєвропейська культура ХVІІ — ХІХ століття складає підґрунті для розвитку сучасної західної культури, а також підводить підсумки та аналізує досягнення попередніх епох. Крім того, курс призначений для надбання знань студентами про сучасні тенденції у галузях художньої культури, літератури, музичного мистецтва, філософських та культурологічних поглядів та їх інтеграцію у систему знань про сучасну загальносвітову культуру.

Англійська мова

Формування і вдосконалення у студентів мовних навичок (фонетичних, лексичних, граматичних) та розвиток мовленнєвих вмінь (читання, аудіювання, усного та писемного мовлення). Програма грунтується на комунікативному підході до викладання мови, тому на перший план висувається завдання практичного активного володіння англійською мовою.

Історія української культури: культура української діаспори

Українці є однією з найчисельніших національних діаспор. Кожен четвертий українець у світі проживає за межами своєї історичної Батьківщини. Масова еміграція осіб українського походження має більш як столітню історію. Вона охопила більшість континентів, десятки країн світу. Розселення українців та осіб українського походження мало місце у країнах Північної та Південної Америки, Австралії, Азії, Центрально-Східної та Західної Європи, на території колишніх радянських республік. В історичному розрізі склад та походження українських поселень за кордоном є різним. Це трудова (економічна) еміграція, політична еміграція та розселення українців на своїх етнічних землях.

Кіберкультура

Мета курсу полягає у комплексному розгляді соціокультурних феноменів сучасного інформаційного простору, предметами яких виступають суспільні новоутворення в мережі Інтернет та створені ними соціокультурні феномени; різноманіття явищ кіберкультури, а також, культурологічні та соціально-філософські концепції поглядів на віртуальну реальність.

Основи гендеру

Значення даного курсу полягає у тому, що протягом останніх двох десятиліть поняття ґендер не лише увійшло до сфери гуманітарного знання, а й стало звич¬ною темою наукових програм та навчальних курсів. Значний інтерес до поняття ґендеру є свідченням перегляду проблеми взаємовідносин статей, що відбувся останнім часом, переос¬мислення їх як форми соціальної організації суспільства, а не локального, малозначущого аспекту людського буття.

Педагогічна шкільна практика

Закріплення та поглиблення одержаних студентами знань з педагогічних та культуролгічних дисциплін, ознайомлення з практичним досвідом педагогічної роботи. Опанування першими навиками педагогічної праці шляхом проведення пробних та залікових уроків і виховних заходів.

Магістеріум

Університетські студії

Курс передбачає представлення для студентів основних моделей університету, що були витворені в процесі його історичного розвитку, а також особливостей сучасної ситуації у вищій освіті. Основне завдання навчального курсу «Університетські студії» полягає у формуванні у слухачів уявлення про увесь спектр основних проблем функціонування університету, ознайомити з можливостями розвитку інституцій вищої освіти на сучасному етапі, продемонструвати засади освітньої політики в умовах сучасності.

Сучасні теорії культури

Мета вивчення дисципліни: представити для студентів панораму сучасних концепцій культури. Головна увага звертається на окреслення основних ідей тих чи інших концепцій, їх місце в сучасних культурологічних дискусіях.

Методологічний практикум. Модуль 1. Вступ до феноменології

Курс передбачає представлення для студентів основних ідей феноменології, окреслення генезису цього напрямку, а також можливостей використання феноменології як методологічного засобу для аналізу феноменів культури. Основне завдання навчального курсу «Вступ до феноменології» полягає у формуванні у слухачів уявлення про увесь спектр основних ідей феноменології, ознайомити з можливостями застосування феноменології як методології до досліджень психіки, культури, політики та ін. Крім того, даний курс покликаний показати зв’язки феноменології з іншими філософськими та культурологічними концепціями сучасності.

Методологічний практикум. Модуль 2. Структуралізм

Мета вивчення дисципліни: представити для студентів основні ідеї структуралізму, окреслити генезис цього напрямку від структуралізму до постструктуралізсу, а також продемуструвати мождливості використання структуралістської методології в різних сферах гуманітарного та соціального знання. Основне завдання навчального курсу «Структуралізм» полягає у формуванні у слухачів уявлення про увесь спектр основних ідей структуралізму, ознайомити з мождивостями застосування структуралістської методології до досліджень мови, культури, політики, ідеології, літератури, мистецтва, людської психіки. Крім того, даний курс покликаний показати зв’язки структуралізму з іншими філософськими напрямками на інтелектуальними течіями сучасності.

Методологічний практикум. Модуль 3. Герменевтика

Мета вивчення дисципліни: представити для студентів основні ідеї герменевтики, окреслити генезис цього напрямку, а також продемонструвати можливості використання герменевтики як методологічного засобу для аналізу феноменів культури. Основне завдання навчального курсу «Герменевтика» полягає у формуванні у слухачів уявлення про увесь спектр основних ідей герменевтики, ознайомити з можливостями застосування герменевтики як методології до досліджень психіки, культури, політики та ін. Крім того, даний курс покликаний показати зв’язки герменевтики з іншими філософськими та психологічними напрямками сучасності. Основними принципами вивчення даного курсу є систематичність, послідовність викладу, науковість, єдність емоційного та раціонального факторів, наочність.

Методологічний практикум. Модуль 4. Соціологія культури

Мета вивчення дисципліни: формування у студентів соціокультурологічних знань і світогляду на основі засвоєння основних парадигм культури; аналіз культури як соціального феномена. Функціонування культури в суспільстві. Зв’язок культури з економічними процесами та технізацією. Формування субкультур і особливості їх прояву у соціумі. Можливості регулювання культури в сучасних умовах розвитку суспільства. Сутність сучасних соціокультурних процесів. Аналіз соціокультурної інформації, результатів соціологічних досліджень. Встановлення співвідношення складових соціології культури (соціології освіти, соціології навчання, соціології вільного часу, соціології театру, соціології музики тощо).

Постмодерна ситуація в культурі

Мета вивчення дисципліни: ознайомити студентів із основними тенденціями розвитку культури в епоху постмодерну, звернувши увагу на основі його прояви в мистецтві, кіно, літературі, музиці тощо. Завдання дисципліни: — здійснити розгляд суті постмодернізму, окреслити основні його риси; — представити найбільш значимі концепції постмодернізму, які були розроблені в рамках культурології, філософії, естетики, соціології, критичної теорії тощо; — осмислити мистецькі пошуки в добу постмодерну; — проаналізувати основні аспекти проявів постмодернізму в українській культурі. Вивчення курсу «Постмодерна ситуація в культурі» спрямоване на представлення цілісного бачення окресленої проблематики.

Конфлікт в культурологічному вимірі

Мета вивчення дисципліни:ознайомлення студентів із структурою, функціями, видами та типологією конфліктів;характеристику конфлікту як соціокультурного феномена; ознайомлення із особливістю культурних конфліктів в Україні;навчання самостійного моделювання та розв’язання конфліктних ситуацій, проведення їх аналізу та характеристики;аналіз етнічних, соціальних, релігійних та культурних конфліктів. Завдання дисципліни: Завдання курсу полягає у формуванні у слухачів чіткого поняття про теоретичний та історичний зріз конфліктології, про сучасні конфлікти у культурній сфері, їх небезпеку для подальшого розвитку соціокультурної ситуації у світі, та у розробці виходів із таких кризових ситуацій.

Медіакультура: феномен маніпуляції та парадигма розвитку особистості

Мета курсу досягається через теоретичні знання і практичне оволодіння навичками аналізу видів медіа, засобів комунікації; навичками критичного мислення та рефлексивного сприймання медіатекстів; методами аналізу медіатекстів; прийомами психологічного захисту проти непотрібної інформації та навичками безпечної поведінки в медійному просторі; навичками організації особистісного медійного простору (у тому числі й творчими); розвитком мотивації щодо формування індивідуальної медіакультури.

Семінар з наукового перекладу (польська мова)

Курс передбачає представлення для студентів основних засад наукового перекладу, що ґрунтуються на вивченні особливостей термінотворення та наукової стилістики української і польської мов. Крім того, вивчення даного курсу орієнтоване на розвиток мовної компетентності. Основне завдання навчального курсу полягає у формуванні у слухачів вміння здійснювати переклад наукових текстів польської на українську мову, що дасть можливості покращити мовні компетентності та здобути навички роботи із текстами іноземною мовою.

Філософська ревізія гендеру

У розробленій програмі курсу поняття ґендеру використовується на позначення складного соціокультурного процесу вироблення суспільством відмінностей чоловічих та жіночих культурних ролей, поведінки, ментальних та емоційних характеристик. Отже, ґендер розглянуто як систему ґендерних відмінностей, що транслюються у суспільстві через систему домінування й підпорядкування. За цих підходів ґендер є не тільки новою теорією у гуманітарному знанні, а й принципово новою науковою парадигмою, якою передбачено доповнення чи перегляд існуючих звичних уявлень та цінностей.

Етнопсихологія

Мета вивчення дисципліни: вивчення душі етнічної групи як спільномті, що історично склалась на певній території і якій властиві спільні риси, неповторні якості, усвідомлення єдності і відмінності від інших утворень (самосвідомість етносу) відмінні від інших груп характеристики (традиції, норми, правила, звички). Завдання дисципліни: вивчити властивості етнічних груп, зясувати психологічні механізми національної рефлексії, визначити умови формування високого рівня націцональної самосвідомості, становлення національної ідеї, визначення особливостей етнічної самоідентифікації, національної самооцінки.

Міжкультурна комунікація

Мета вивчення дисципліни: підготовка студентів до ефективних контактів на рівні повсякденного міжособистісного спілкування, міжкультурної комунікації, теоретична підготовка до проблем, що можуть виникнути у процесі міжкультурної комунікації. Завдання дисципліни: ознайомити студентів з історією виникнення та теоретичними засадами міжкультурної комунікації; розвинути культурну сприйнятливість, здатність до правильної інтерпретації різноманітних видів комунікативної поведінки; сформувати вміння й навички застосування на практиці отриманих знань в конкретній ситуації міжкультурного контакту; ознайомити з методами дослідження міжкультурної комунікації.

Культурна критика

Мета вивчення дисципліни: представити для студентів критичні погляди на сучасну культуру, розглянути культурну критику як методологію дослідження культурних феноменмів та як стратегію виявлення негативних феноменів в сучасній культурі. Завдання дисципліни: основне завдання навчального курсу «Культурна критика» полягає в формуванні у слухачів уявлення особливості культурної критики, ознайомити з найбільш значими прикладами критичного осмислення культури. В рамках вивчення основ культурної критики звертається увага на постколоніалізм, критику масової культури, критику суспільства споживання, феміністичну критику культури, концепції критичного осмислення сучасної культури в працях Г. Маркузе, С. Жижека, Фр. Джеймісона та ін.

Педагогічна вузівська практика

Педагогічна практика для студентів магістеруму зі спеціальності «Культурологія» є важливою складовою магістерської програми. Оскільки навчальний план магістеріуму спрямований на підготовку висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів, то місце педагогічної практики у даному процесі досить важливе. Дана практика не обмежена конкретним терміном у навчальному плані, а оцінюється за певним обсягом, виконаної роботи, яка має бути відображена у звітній документації. Обов’язковою вимогою є те, що базою для даної практики є вищий навчальний заклад.